Кропивничанин Сергій Савенко 3,5 роки був на війні – служив на Донецькому, Луганському та Херсонському напрямках. Демобілізувавшись за віком, він вирішив повернутись до вчительської роботи, ділитись своїм досвідом й нині викладає предмет "Захист України" в одному з міських ліцеїв та має звання "Заслужений вчитель України". До Дня Збройних сил України, який щороку відзначають 6 грудня, ветеран поділився із Суспільним своєю історією.
День Збройних сил України відзначають 6 грудня, в день ухвалення 1991 року Закону "Про Збройні Сили України". Його встановили постановою Верховної ради 1993 року.
Сергій Савенко працює у школі з 35 років. На початку повномасштабного вторгнення він добровільно мобілізувався до війська.
"Не задумуючись, в перший день повномасштабної війни, ухвалив рішення разом зі своїми учнями, пліч-о-пліч, стати на захист нашої держави, на захист України. І з першого дня я змінив свій статус вчителя на статус військовослужбовця: став військовослужбовцем нашої тероборони, а потім влилися у склад Збройних сил України".
Під час служби Сергій Савенко відповідав за радіаційний, хімічний та бактеріологічний захист військових, забезпечував військових засобами захисту, проводив навчання.
"Росія нехтує усіма нормами міжнародного гуманітарного права. Я укомплектовував бійців засобами захисту. Екіпірування нині насичене – дуже багато елементів, потрібних у бойових умовах. Інколи здавалося, що протигаз зайвий, але коли вперше зіткнулися із застосуванням гранат із хімічними компонентами – ці засоби стали в пригоді".
У складі 121-ї бригади територіальної обори Сергій Савенко служив на Донецькому, Луганському та Херсонському напрямках. На війні, сказав, повністю переусвідомив своє життя.
"Найстрашніше – повідомлення про загибель моїх учнів, тому що кожен учень, кожен юнак для мене був як син. 23 випускників нашої школи загинули. Звістки про їхню загибель, бувало, вибивали з нормального психологічного стану на деякий час".
Навесні 2025-го, у 60 років, Сергій Савенко демобілізувався за віком та повернувся працювати в ліцей.
"Я вирішив, що маю повернутись. Тому що той досвід, який я набув, ті знання, вважаю, необхідно передавати молодому поколінню. Хто, як не ми – ті, хто пройшов через це горнило війни".
Суспільне побувало на уроці у десятикласників військового профілю. Ліцеїсту Ярославу Коваленку, з його слів, подобаються уроки Сергія Савенка.
"Прекрасний вчитель, з бойовим досвідом. Навчає нас усьому, що знає сам".
Поки воював, для викладання "Захисту України" в школах створили осередки, обладнані комп'ютерною та мультимедійною технікою, макетами зброї, тренажерами, військовим спорядженням та засобами для роботи з безпілотниками, сказав учитель.
"Основна мета цього предмету – не мілітаризувати нашу молодь, а саме підготувати їх як свідомих громадян, з розумінням того, що ми, мабуть, на довгі часи будемо оточені державою, яка постійно хоче здійснити агресію, тож ми будемо перебувати у складних обставинах – або бойових, або передбойових. Тому дітям необхідно бути готовими до захисту свого життя в цивільному форматі життя. Але основна наша мета – підготувати їх до захисту Батьківщини".
Після служби, зі слів Сергія Савенка, зрозумів, що учням потрібно давати більше практики під час навчання й готувати до всіх викликів в умовах війни.
"Зі свого досвіду я зробив висновок: більше уваги слід приділяти психологічній підготовці захисників, а також навчити самостійно ухвалювати рішення, адже ситуації, коли це потрібно, в житті військового трапляються часто".
Мрія ветерана – справедливий мир в Україні та щоб жодному українцю більше не довелося воювати.
