11 вересня на науково-інноваційному полігоні інституту сільського господарства біля села Созонівка Кіровоградської області відбувся "День поля". Під час нього науковці пояснювали аграріям, як не втратити врожай в умовах посушливого клімату та заморозків навесні. Учасниками були 300 аграріїв та науковців, запросили також виробників сільгосптехніки з семи областей.
Про це Суспільному розповів директор інституту сільського господарства Ігор Семеняка.
Крім Кіровоградщини, були аграрії з Херсонщини, Миколаївщини, Дніпропетровщини, Київщини, Черкащини та Полтавщини.
"Пристосовуємось до змін клімату. Задача науковців – підбирати кращі з кращих сортів, яка реакція буде на спеку чи на холод. На посуху і на надмірне зволоження, на шкідників та хвороби. Заморозки також можуть впливати в ранній фазі".
На думку керівниці обласного департаменту агропромислового розвитку Валерії Фурманової, клімат змінюється і створює нові виклики для аграріїв, тому необхідно вирощувати адаптивні сорти рослин, які мають високу здатність виживати, рости та давати хороший врожай в умовах несприятливих погодних умов.
"Щороку ситуація погіршується. Дуже мало опадів, мало вологи в ґрунті. Ці "Дні" поля показують, як в нашій степовій зоні можна вирощувати технічні культури, кукурудзу, ранні зернові культури з урахуванням впливу погодно-кліматичних умов".
Керівник Дніпровського інституту зернових культур Владислав Черчель презентував 25 сортів кукурудзи, які виростили науковці інституту.
"Враховуючи зміни клімату, й те, що на сьогодні не вистачає вологи для реалізації потенціалу більш пізньостиглим гібридам, то ми пропонуємо виробникам саме ранньостиглі південного екотипу і середні ранні. Гібриди, які на мінімальних запасах вологи зимово-весняного періоду можуть сформувати урожай. Ці гібриди навіть на мінімальній волозі можуть дати десь від семи до шести тонн з гектара".
З його слів, гібридний сорт кукурудзи витримує нинішні погодні умови.
"Це основна експортна культура. Коли ми отримали надвисокий врожайний вал у 2021 році, ми два роки його вивозили, враховуючи проблеми з логістикою. В принципі, країна, жила саме на експорті цього зерна".
Директорка Одеського інституту кліматично орієнтованого сільського господарства України Раїса Вожегова радить аграріям звертатися до науковців, бо не існує єдиної моделі вирощування агрокультур, у кожному регіоні свої властивості ґрунту, умови зволоження та різна адаптація сортів.
"Ми пристосовуємо культури до змін клімату: всі, що ми створюємо, розробляємо та впроваджуємо у виробництво. Наші інститути, хоча і знаходяться в різних регіонах, але основне завдання – це моніторити ці зміни, вивчати й створювати такі сорти й гібриди. Також розробляти такі технології вирощування й системи землеробства, які б могли давати в таких важких умовах сільському господарству найвищий прибуток".
Керівник господарства з села Кетрисанівка на Кіровоградщині Сергій Бергер розповів, що обирає українські сорти соняшника.
"Гібриди, які вирощені в нашій степовій зоні та посухостійкі, вони не поступаються іноземним видам гібридів".
За словами директора інституту сільського господарства Ігоря Семеняки, аграріям пропонують вирощені на полігоні 85 гібридних сортів кукурудзи, 65 – соняшника й десять – сої.
