18 липня у Кропивницькому відбувся перший молитовний сніданок для родин загиблих військових, полонених й зниклих безвісти. Його ініціаторка – Вікторія Яремчук. Її син Олександр зник безвісти під час антитерористичної операції, а чоловік Олександр загинув під час повномасштабної війни.
Про це жінка розповіла Суспільному.
Зі слів Вікторії Яремчук, вона звернулася до обласної влади та духовенства з ідеєю провести молитовний сніданок, ініціативу підтримали.
"Це важливо для родин, важливо для мене. З 2014 року я шукаю свого сина, чудового, розумного, доброго, який зник під Савур-Могилою, вивозячи поранених. Чоловік загинув під Бахмутом у грудні 2022-го".
Сніданок розпочався о 9:00 з молитви за полонених, зниклих безвісти, загиблих військових, а також за тих, хто нині виборює перемогу. У залі інженерного коледжу зібралися рідні військовослужбовців, представники місцевої влади, громадських організацій та релігійних конфесій. Усього сотня людей, сказав головуючий ради церков Кіровоградської області, пастор Юрій Демидов.
"На жаль, не всіх вмістила зала. Думаю, що будемо повторювати. Ми перепрошуємо – може хтось хотів потрапити, не зміг, але й надалі будемо розвивати цю ініціативу".
Зі слів пастора, спільні молитовні сніданки закликатимуть проводити в інших громадах. Традиція молитовних сніданків виникла в США понад 70 років тому. В Україні їх організовують з 2012 року. Саме такий молитовний сніданок пам’яті перший в Україні.
Любов Познякова прийшла з портретом загиблого на війні сина Віталія, який у 2009-2013 роках навчався в коледжі, де відбувся молитовний сніданок.
"Пішов у перші дні війни захищати Україну. Перед війною він працював старостою Григорівського старостинського округу. Сказав, якщо він не піде, вони (російські військові – ред.) прийдуть сюди. Тут (під час молитви – ред.) отримуєш дуже великий заряд, думаєш про те, що потрібно жити далі".
Молитва додає сил для боротьби, вважає дружина військового Оксана Джафарлі. Її чоловік – військовий 41-ї бригади.
"У 41-ій бригаді є гасло: "Віра сильніша за страх". І я тримаюся за це гасло. Я чекаю на зустріч зі своїм коханим чоловіком Олександром Шляніним, якого вважають зниклим безвісти рік і два місяці. Зник він у Часовому Ярі".
Тривав молитовний сніданок майже 2,5 години.
