24 червня православні християни святкуватимуть Різдво Івана Предтечі. Це свято на честь народження Івана Хрестителя. Також у ніч з 23 на 24 червня за новоюліанським календарем святкують Івана Купала. Про це розповів Суспільному єпископ Кропивницький і Голованівський Марк.
За його словами, після того, як православна церква України перейшла на новоюліанський календар, Різдво Івана Хрестителя святкується 24 червня, замість 7 липня. У цей день церква вшановує Івана Хрестителя і його народження.
"Роль Івана Хрестителя дуже визначна в історії церкви Христової, в історії спасіння людства, тому що він той, хто готував суспільство до приходу Христа і той, хто проповідував його пришестя".
У цей день радить парафіянам провести у молитві, спокої, радості, єдності, роблячи добрі справи, відвідати храм та, якщо є можливість, зібратися з родиною.
"Щодо назви Івана Купала і народних традицій, нам важко зараз дослідити, чи справді це язичницьке має коріння, чи це поєднання християнства з народними звичаями. Тому що Іван Купала — це могла бути народна назва Івана Хрестителя, тому що він, по-народному, купав Ісуса Христа в Йордані. Тому хай це досліджують краєзнавці".
Церква не схвалює ворожіння, чаклунство та забобони, які притаманні цьому дню, сказав єпископ.
"В цей день не має бути ворожіння, бо це магізм, який церква не схвалює. Звичайно, що людина схильна до магізму. Хочеться будь-які проблеми вирішити швидко, не докладати зусиль, не змінювати своє життя, а вчинити якийсь ритуал, якусь дію і ось ми вже позбулися проблеми. Чи, досягнули якогось успіху".
Якщо у цей день молодь вшановує народні звичаї, церква не заперечує.
"Коли це розваги для молоді чи вшанування народних звичаїв, чому ні. Але якщо дійства пов'язані з розпустою, то церква цього не може схвалювати. Наприклад, є така традиція — очищення через вогонь, але основою будь-якого щасливого і плідного сімейного життя є вірність, повага й любов. Очищення через вогонь ніяким чином не здобувається. Тільки через переосмислення свого життя, працю над своїми помилками і через примирення з Богом".
Свято Івана Купала прив'язувалось до дня літнього сонцестояння — 21 червня, розповіла Суспільному етнологиня Світлана Проскурова.
"Наші пращури встановили свято язичницького бога Купала. Цей день у пращірів був дуже яскравим, з культом рослинності, води, природи. Сонцеворот — в основі цього свята".
День літнього сонцестояння святкували біля ставків чи річок. Влаштовували гуляння. Обов'язково, використовуючи деревця Купала або опудало Марениопудало, вдягнене у жіночу сукню, яке має назву Марена.. Хлопці тертям розпалювали вогнище.
"Хлопець і дівчина, які зустрічалися і мали наміри одружитися, стрибали через вогнище. Руки не можна було роз'єднувати. Якщо руки розірвалися, то пара не одружиться, або принаймні, не цього року".
Дівчата плели вінки із трав, які вважалися оберегом — це м'ята, чебрець, любисток, полин, розповіла етнографиня.
"Вінки — це як оберіг. Вважалося, що оцей тиждень — один із всіх, коли сили мавок, нявок, лісових русалокістота української міфології., нечистої сили, є в природі. Вони у цей період мали велику силу".
Якщо дівчина прийшла в поле, ліс або в гай, вона повинна була мати якийсь оберіг.
"Якщо мавка-русалка зустріне дівчину, вона може запитати: "Що біжить без повода, що росте без кореня, і що цвіте без цвіту?" Треба було знати відповідь, біжить без повода — вода, росте без коріння — камінь, цвіте без цвіту — це папороть. Якщо не знаєш відповідь, нечиста сила залоскоче. Якщо відгадає дівчина цю загадку, то буде жити і буде не боятися русалок".
Також у цей день дівчата ворожили на вінках.
"Вони прилаштували свічки на свої віночки, пускали їх річкою і спостерігали. Течія показувала дівочу долю. Якщо пристав берега, то вийде заміж у цьому селі, якщо далеко поплив — далеко вийде заміж, а якщо потонув, то можливо щось із дівчиною зле буде".
У ніч на Івана купала молодь ходила в ліс шукати цвіт папороті.
"Демони лісу, русалки, мавки, нявки могли залоскотати. Якийсь захист повинен бути. Це й вінки, які плетили дівчата з цілющих трав, хрест обов'язково. Крейдою навколо себе малювали коло. Якщо цвіт папороті знайдеш, то тобі відкриються всі сховані скарби, а їх було багато".
Напередодні свята люди очищали свої оселі від бруду, наступного дня спалювали старі речі.
