14 травня у Кропивницькому вшанували пам'ять Праведників народів світу. Кропивничани поклали квіти до пам'ятного знаку "Євреям – жертвам нацизму" в сквері "Праведників народів світу".
Про це повідомив кореспондент Суспільного, який був на вшануванні.
День пам'яті українців, які рятували євреїв під час війни, відзначають 14 травня. Пам'ятну дату своєю постановою запровадила Верховна Рада у 2021 році.
За підрахунками Суспільного, вшанувати пам'ять прийшли сотня містян: представники єврейської громади, громадських організацій, влади й школярі.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих під час Другої світової та нинішньої російсько-української воєн.
Це звання запровадив центр "Яд Вашем", як вдячність людям, які попри небезпеку рятували євреїв під час Другої світової війни. Україна – четверта у світі країна за кількістю людей, яких відзначили званням "Праведник народів світу", розповів Суспільному історик Василь Даценко.
"У цей день ми вшановуємо пам'ять людей, які, не зважаючи на загрозу свого знищення, рятували своїх сусідів, знайомих, а часто-густо – людей, яких не знали. Голокост розпочався в Україні з перших днів окупації. Німці входили, й у них був наказ: євреїв – розстріляти. Початок окупації Кіровоградської області – 30 липня 1941 року".
Зі слів історика, 30 вересня 1941 року на території Кіровоградської області відбулись масові розстріли євреїв. На місці, де у Кропивницькому нині розташований знак "Євреям – жертвам нацизму", за добу нацисти вбили п’ять тисяч людей.
"Це місце – протитанковий рів, який пролягав від Балашівського яру і аж до Соколівських хуторів. Це був протитанковий рів, тут масові розстріли й були".
Окупація Кіровоградської області тривала до кінця березня 1944 року, сказав Василь Даценко.
"В Україні понад 1600 праведників. На Кіровоградщині таких людей 51".
За даними Василя Даценка, жителів Кропивницького серед них було 15. Нині в області жодного живого праведника не лишилось.
Що відомо про місця масових розділів євреїв у Кропивницькому
Місця масового розстрілу євреїв у Кропивнциькому Суспільному показав історик та краєзнавець Олександр Жосан. У 1941 році, за його словами, в місті проживали понад п'ять тисяч євреїв. Нацисти зібрали євреїв біля синагоги (нині це вулиця Чміленка) 30 вересня 1941 року, другий пункт збору був на вулиці Тарковського. Для чого зібрали людей, сказав, їм не повідомили.
На пункт збору до синагоги прийшли майже 3 тисячі євреїв. Їх усіх повели на околицю міста, нині це вулиця Героїв-рятувальників, де в липні 1941-го, за три тижні до окупації, містяни вирили протитанковий рів протяжністю від 2,5 до 4 кілометрів для захисту міста. Там за один день розстріляли 4200 євреїв.
Наступне місце розстрілів і поховань – біля лікарні на Фортечних валах. За словами краєзнавця, в серпні 1941 року там стратили від 200 до 400 євреїв.
У будівлі військової частини на вулиці Шевченка з 1941 по 1943 роки був табір для військовополонених "Шталаг-305". Там у роки Другої світової війни загинули щонайменше три сотні євреїв, сказав Олександр Жосан.
