Протягом останніх трьох років в Україні спостерігають збільшення виробничого травматизму. За три роки в Кіровоградській області під час роботи травмувалися 209 людей, 29 з них померли. У 2022 році кількість травмованих становила 2900 працівників, у 2024-му — 3,5 тисячі.
Про це в етері Українського радіо Кропивницького розповіла заступниця начальника управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-східного міжрегіонального управління Держпраці Ірина Чирва.
"До фізичних, хімічних, біологічних й факторів трудового процесу, які притаманні майже усім підприємствам, російська армія додала нові – це бойові дії та наслідки від них".
Ірина Чирва розповіла, що з 2022 року на Кіровоградщині, під час роботи на об'єктах критичної інфраструктури через російські атаки травмувались 29 працівників, семеро них померли.
За її даними, найбільш травмонебезпечною в області є соціально-культурна сфера, а саме:
- медичні заклади;
- заклади освіти;
- соціальні заклади;
- бюджетні організації, тобто заклади органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.
Торік із 64 нещасних випадків 58% сталися через організаційні причини, розказала Ірина Чирва.
"Це порушення технологічного процесу, незастосування засобів колективного або індивідуального захисту, допуск до роботи працівників без навчання та перевірки знань з охорони праці, відсутність або неякісне проведення медичного обстеження, невиконання вимог інструкцій з охорони праці або посадових обов'язків, посадових інструкцій".
20 нещасник випадків стались через психофізіологічні причини. До них відносять стан здоров'я, особисту необережність працівника й травмування внаслідок дій інших людей.
"Вісім нещасних випадків стались через технічні причини. Це незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, засобів виробництва й транспорту".
Поширені види травмувань
Ірина Чирва розповіла, що серед видів травмувань найпоширенішим є падіння.
"Падіння під час пересування, падіння з висоти. У 2024 році через падіння в області травмувались 26 працівників".
На другому місці – дорожньо-транспортні пригоди (ДТП).
"З тих, що сталися на дорогах загального користування – вісім травмованих, а на території підприємства, зокрема й через наїзд транспорту – три людини травмувались. Десять працівників отримали травми внаслідок дії рухомих деталей та обладнання машин".
Про прихований виробничий травматизм
Ірина Чирва розказала, що контроль роботодавців щодо доброчесності стосовно працівників здійснюють через екстрені повідомлення від лікарень.
"Бо потерпілий звертається саме до лікарні, щоб отримати медичну допомогу. Під час звернення людина має вказати де і коли отримала травму. Згідно з порядком розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджений постановою Кабінету міністрів від 2019 року №337, медичний заклад повинен протягом доби повідомити підприємство, де стався нещасний випадок й територіальні органи Держпраці та Пенсійного фонду".
Підприємство має протягом наступної доби в обов'язковому порядку надіслати повідомлення Держпраці про нещасний випадок за формою з постанови Кабінету Міністрів від 2019 року №337.
"Якщо повідомлення від підприємства не надійшло – ми направляємо їм листи, для того, щоб отримати пояснення, чи втратив потерпілий працездатність. Також в обов'язковому порядку зобов'язані направити повідомлення, що є підставою для спецрозслідування у разі тяжких травм, смертельних нещасних випадках, а також під час групових нещасних випадків. Якщо підприємство ігнорує наші звернення, ми звертаємось до поліції".
Про спецрозслідування нещасних випадків
Цьогоріч, сказала Ірина Чирва, на двох підприємствах Голованівського району розпочали два спецрозслідування.
"Керівників цих підприємств притягнули до адміністративної відповідальності за порушення встановленого порядку подання повідомлень за частиною шостої статті 41 Санкція статті передбачає накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від 340 до 850 гривень.Кодексу України про адміністративні правопорушення".
У разі травми легкого ступеняТілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. та відсутності повідомлення від підприємства про те, що працівник травмувався, державний інспектор має виписати роботодавцю припис.
"Дізнаємось про це з екстрених повідомленнь від лікарень, тому уникнути розслідування підприємству дуже важко. Не рекомендую керівникам підприємств ухилятися від свого обов’язку й проводити розслідування самотужки. Звернення потерпілого або членів сім'ї до територіального органу Держпраці також є підставою для початку розслідування".
За її словами, бувають випадки, коли між травмованим й керівником підприємства є домовленість про приховування травми.
"А коли є ускладнення травми, що потребує додаткових витрат на лікування, які не може забезпечити підприємство, починаються скарги від травмованого, які завчасно хотіли приховувати випадок травмування. Потім виявляється, що без спецрозслідування він не отримує лікарняні, допомогу від Пенсійного фонду і таке інше".
Відповідальність за травмування працівника на робочому місці
Відповідальність за порушення вимог законодавства з охорони праці, визначена в Законі України про охорону праці. Передбачається дисциплінарна, адміністративна і кримінальна відповідальність.
"За останні роки суд визнав винними 12 посадовців підприємств у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 270Порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки. Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді трьох або п'яти років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади".
До прикладу такий вирок, за даними Ірини Чирви, отримав електромонтер служби електропостачання регіональної філії Одеська залізниця.
"Через його халатність під час ремонтних робіт у щитовій інший працівник отримав опіки струмом тяжкого ступеню. Також вирок суду отримав майстер ремонтної групи комунального підприємства житлово-комунального господарства (ЖКГ) Голованівського району. Через неналежну організацію виконання бетонних робіт працівник упав у колодязь та отримав смертельні травми".
Підстави для позапланових перевірок
Ірина Чирва розповіла, що через воєнний стан постановою Кабінету міністрів України від 13 березня 2022 року №303 припинили проведення планових й позапланових перевірок. Однак, за її словами, наказ Міністерства економіки дозволяє проводити позапланові перевірки на основі чотирьох підстав:
- перевірка виконання підприємством раніше виданих приписів;
- звернення працівника про порушення, що спричинило шкоду правам законним інтересам життю чи здоров’ю;
- доручення прем'єр-міністра України про перевірку підприємства у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями або настання події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси життя та здоров'я людини;
- настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю підприємства.
"14 позапланових проводили в минулому році й три цьогоріч. Зважаючи на обмеження у проведенні перевірок, профілактичні заходи визначені як один із ключових напрямків роботи Держпраці".
Рекомендації щодо безпечної праці можна переглянути на сайті Держпраці.
