Через негоду в кількох селах Летичівської громади, що на Хмельниччині, затопило людські городи й сінокоси, повалило дерева. А через ворожі російські обстріли населені пункти, як і всю область, знеструмлюють, і це, каже теперішня жителька Буцнів, вимушена переселенка Іванна Кручик, додало проблем. Бо в селі ні мобільного зв’язку, ні Інтернету, ні чистої води.
Іванна Кручик розповідає, що після зливи у їхньому селі розіллявся невеликий в суху погоду струмок.
"Той струмочок тече попід мою хату, і стікає у трубу під містком. А цього разу, коли зверху з усього села вода після зливи почала текти, то той струмок розлився й усе навкруги залив. Бо та труба під містком, он вона вся в чагарниках, навіть не видно, забилася. І вода почала розливатися і аж сюди, до мене до хати, й туди далі таким швидкісним потоком рушила, що змила людям городи. Це русло колись чистилося, і труби чистилися, дерева пилялися, а зараз в селі що? Мами з дітьми і старі люди. І якщо два чоловіки на все село є, то це дуже добре", — розповідає жінка.
Один із таких двох чоловіків — 72-річний переселенець з Київщини Петро Лещенко. Чоловік розповідає: самотужки чистить струмок і труби, але його зусиль недостатньо.
За словами Іванни Кручик, вони звернулися до старостату, але там їм сказали — у них немає ні людини, щоб зробити, ні грошей на благоустрій. Так само з містком, каже Іванна, щоб підсипати, укріпити, сказали, що Кабінет міністрів заборонив зараз проводити дорожні роботи.
У старостаті Суспільне Хмельницький на запитання відповідати теж відмовилися.
Ще одна жителька села Буцни Любов Скрипник розповідає: негода на її городі знесла цибулю, гарбузи та іншу городину. Крім того, каже, живе вона на пагорбі, в криниці немає питної води, тож її обурює таке ставлення до місцевих мешканців з боку влади.
"За що моя дитина три роки воює? Наше начальство получає зарплату, коли їх треба, то вони не їдуть. А чого не їдуть? Того, що виборів не буде. Нащо їм їхати, нащо їм бензин палити, нам щось робити?", — обурюється Любов Скрипник.
Ще одна проблема у Буцнах — відсутність електроенергії. Іванна Кручик розповідає: за три останні доби електрика була в її хаті три з половиною години. А немає електрики — немає й води з свердловини, яку пробурили за комунальні гроші взимку цього року. Але і в ній зараз вода лише технічна.
"Оце тільки й можемо, що полоскати у ній, коли перемо. Або худобі дати пити. А так людям напитися немає де", — говорить Іванна.
Її односельчанка Любов Скрипник теж бідкається, що їм немає ані самим де напитися, ані корову напувати.
"Світла немає, тож у мене в свердловині води не набереш. І що робити? Магазина у нас в селі вже давно нема, води не купиш. Мені дочка в п’ятницю привозить з хмельницького хліб, буханок з десять, я в морозильник запихаю і потім розморожую та їм. А як світла не буде, то ще й того не буде", — каже жителька Буцнів.
За словами Іванни, її хата — в низині, тож у криниці на її обійсті завжди є вода, по яку приходять сусіди з ближніх хат. Проте після злив і у її криниці вода також неякісна.
"Вона поміняла смак. Вона у перший день після дощу була дуже мутна, а зараз вона, видно, всілася, бо ми не зачіпали. А там зверху в людей води немає, два відра максимум", — говорить Іванна Кручик.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
