Перейти до основного змісту
"Не хочу, щоб до дітей казали "інтернатовські". Військовий з Хмельниччини створив патронатну родину

"Не хочу, щоб до дітей казали "інтернатовські". Військовий з Хмельниччини створив патронатну родину

Три патронатні сім’ї нині функціонує на Хмельниччині. Ще дві — на етапі створення, вісім — розпочнуть навчання у середині травня, розповіла Суспільне Хмельницький спеціалістка проєкту "Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату" у Хмельницькій області Лілія Варгата.

Як живе одна з трьох патронатних сімей на Хмельниччині — у нашому матеріалі.

Олександр Гнатюк — патронатний вихователь. Чоловік розповів, що ріс в інтернаті.

"Діти хочуть любові, тепла і їм це потрібно дати, для того, щоб вони не були злі на когось. Я не хочу, щоб до дітей казали "інтернатовські". Я це все пережив на собі й не бажаю цим дітям такого ж самого. Після поранення в Бахмуті я звільнився й ми відкрили патронат. У нас все класно".

Оформили усі документи на створення патронатної сім’ї перед новим роком, пригадує дружина Олександра Валентина Бендюжко: "Ми маємо свого сина і маємо двох діток, які тимчасово влаштовані в нашу сім’ю".

Дівчатам, які нині живуть у їхній сім’ї, сім та вісім років. Одна з дівчат підтримує зв'язок зі своєю матір’ю, розповіла Валентина: "Мама їй телефонує багато разів на день. До іншої дівчини один раз мама приїжджала".

"Не хочу, щоб до дітей казали "інтернатовські". Військовий з Хмельниччини створив патронатну родину
Олександр Гнатюк — патронатний вихователь, травень 2024, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Зі слів Лілії Варгати, перші дві патронатні сім’ї на Хмельниччині почали працювати у 2023 році.

"Патронат на дитину — це перш за все послуга. Дитина в патронатній сім’ї перебуває тимчасово — до подолання сім’єю складних життєвих обставин. Там вона утримує належний догляд, виховання, реабілітацію. А після подолання складних життєвих обставин — дитина повертається в біологічну родину".
"Не хочу, щоб до дітей казали "інтернатовські". Військовий з Хмельниччини створив патронатну родину
Кімната, в якій живуть діти, травень 2024, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Десятирічний Ростислав розповів, що з дівчатами вдома набагато веселіше: "Ми разом ходимо до школи й по дорозі вчимо вірші. Папа з Євою весь вечір вчив вірш, не могли вивчити. А я з нею швидко його вивчив".

За словами жінки, завдяки Ростиславу дівчата швидше адаптувались до життя у їхній сім’ї: "Він навчає, як складати речі у шафу, щоб одяг не на купі лежав, а на полиці. Вчить, наприклад, що таке фен і як сушити волосся, бо вони раніше такого не бачили".

Після тижня відпочинку та адаптації, дівчата отримали домашні обов’язки.

"Вони допомагають витирати пил, поливати вазони, прибирати. Єва дуже здивувалась, коли вперше побачила пилосос й тепер дуже хоче допомагати пилососити".
"Не хочу, щоб до дітей казали "інтернатовські". Військовий з Хмельниччини створив патронатну родину
Дружина Олександра Валентина Бендюжко, травень 2024, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Основа патронатної сім’ї — вихователь і його помічник, які мають проживати на спільній території, сказала Лілія Варгата.

"Це можуть бути чоловік і дружина, мати та донька. Патронатний вихователь отримує заробітну плату — п’ять П'ять прожиткових мінімумів — 15 140 гривень. прожиткових мінімумів. На кожну дитину виплачується два з половиною прожиткові мінімуми. Кандидати в патронатні вихователі мають мати досвід виховання власних дітей або педагогічну освіту й власне житло".

Зі слів Лілії Варгатої, 60 патронатних сімей — по одній кожній в громаді — було б ідеально для Хмельниччини.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

Топ дня
Вибір редакції
На початок