Кожен ранок жительки Дунаївців Світлани Бруневич починається о пів на сьому. Вона готує сніданки та допомагає зібратися до школи та садочка своїм десятьом дітям. Семеро із них - прийомні.
Родина Бруневичів складається з 12 осіб: двоє дорослих та десятеро дітей. Семеро з них – прийомні. Найстаршому, каже батько Олександр, майже 18, найменшому – чотири роки. Будинок сімейного типу заснували у 2019 році.
"Ми взяли п`ятьох діток, а через пів року ще двох хлопців. Ми мріяли про багато дітей одразу, як тільки одружилися, але за станом здоров’я не все так вдалося. Ми маємо трьох біологічних дітей. Загалом ми готувалися до цього понад десять років — проходили багато курсів, підготовок, спеціальну літературу читали", — розповідає Олександр Бруневич.
Щоб втілити мрію про багатодітну сім’ю, розповідає чоловік, збудували будинок.
"Ми жили в маленькому, де вміщалися тільки п`ять людей. Для того, щоб мати таку сім’ю, потрібно більше місця. За допомогою різних фондів ми маємо цей будинок, в якому проживаємо великою родиною", — розповідає багатодітний батько.
Біологічні діти кажуть: підтримали ідею батьків щодо всиновлення.
"Перший раз батьки сказали, коли мені було 11-12 років. Мама з татом довго готувалися до цього. І запитали, чи підтримую я цей вибір. Я відповів "так", бо завжди хотів більше братиків, сестричок", — каже син Тарас Бруневич.
"Я мріяла про маленьких сестер і старших братів. Я дуже мріяла мати таку велику сім’ю", — каже донька Марія.
Кожен ранок Світлани Бруневич розпочинається о пів на сьому. Каже: готує сніданки та відправляє дітей до школи. Тоді ж починає готувати обід та вечерю. І так – без вихідних.
"Борщ варимо вісім літрів, а супу може бути трошки менше — п`ять літрів. Це за один раз можуть стільки з’їсти, бо діти полюбляють", — розповідає багатодітна мати.
Жінка каже: діти завжди готові допомогти у хатніх справах.
"Усі старші дітки допомагають на кухні, дівчатка допомагають з прибиранням, картоплю начистити, чи крупи перебрати. Завжди прийдуть і питаються: "Мамо, що тобі допомогти?" і мені дуже приємно, що дітки так цікавляться.
Найскладніший період у сім’ї, розповідає Світлана, коли діти одночасно хворіють.
"Це в нас було таке перед Новим Роком. Усіх треба було пильнувати й вдень і вночі, хвилювалася за них", — каже жінка.
Виготовлення свічок ручної роботи є їхньою родинною справою. У холод готували окопні – на фронт, розповідає Олександр Бруневич і ділиться своєю найбільшою мрією.
"Щоб кожний з них був щасливий. Це не тільки найбільша мрія, а певно — єдина. Життя складне. На них чекає ще багато турбот, проблем. Життя своє будувати, наша мрія, щоб вони стали щасливими, по-справжньому щасливими", — каже багатодітний батько.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
