28-річний Павло Філіпчук доброволець з 2 квітня 2022 року. Воював на Запорізькому напрямку, брав участь у визволенні Херсонщини. Після численних контузій і травмувань визнаний обмежено придатним. З березня 2024 несе службу у Волочиському районному територіальному центрі комплектування.
Про свій бойовий шлях воїн розповів Суспільне Хмельницький.
Аби потрапити на фронт у березні 2022 року Павло відстояв чергу у територіальний центр комплектування: "Я вирішив не чекаючи повістки піти у військкомат. Тоді було багато добровольців, переселенців, які ставали на облік. Години чотири я стояв в черзі".
Бойову повістку чоловіку виписали на 2 квітня, він потрапив у 128 гірсько-штурмову бригаду: "Мене вразило тоді, яка була вмотивованість у людей йти на фронт. Це ще більше заряджало оптимізмом рухатися далі разом з ними".
Перше бойове зіткнення з російськими військовими відбулося наприкінці квітня 2022 у Гуляйпільському районі на Запоріжжі.
"Наші хлопці потрапили в оточення й потрібно було допомагати їм виходити. Тоді не було західного озброєння, західної техніки. Були лиш старі радянські "мотилиги", які їхали дуже погано й гучно. На нас вилетіла російська авіація, почала бомбити. Потім вони відлетіли й зав’язався бій з піхотою".
Під час одного зі штурмів на Херсонщині став командиром відділення, пригадує Павло: "В першому штурмі був кулеметником, були великі втрати й командир відділення отримав поранення. Тому я став командиром відділення й до звільнення Херсону виконував ці обов'язки".
29 серпня 2022 року Павло брав участь у наступі зі звільнення Херсонської області.
"Тоді було вісім бригад, багато техніки, артилерії. Навіть на початку війни стільки всього не стріляло як стріляло в той день. Багато хлопців отримали поранення, бо нас всю дорогу обстрілювали, але ми їхали й не зупинялися. Зупинитися на півдорозі — смерть для всіх. Ми доїхали до окопів і почали зачистку".
Трупи росіян були скрізь й було важко дихати, розповів Павло Філіпчук: "Деякі росіяни втекли, деякі загинули в боях. По дорозі було багато трупів, які лежали з весни й був жахливий запах. Ми прийшли в посадку, але сил копати не було й тоді я почув по рації: "Хто хоче жити — копайте". Стільки пострілів з "града", як тоді, я не бачив ні разу, все горіло".
У жовтні 2022 при зачистці окопів противника взяли полоненого, розповів боєць.
"Здивувало те, що він родом з Запорізької області, з міста Пологи, яке зараз окуповане. Він контрактник російської армії й до Росії з батьками переїхав, коли був дитиною. Ми його передали в обмінний фонд".
Під час наступу за три дні підрозділ Павла звільнив 40 кілометрів Херсонщини, пригадав чоловік: "Ми проїжджали позиції їхньої артилерії. Дуже дивувало, що там були дитячі речі, які вони грабували в селах".
Павла Філіпчука після контузій і захворювання визнали обмежено придатним. Наразі чоловік служить у Волочиському районному терцентрі комплектування: "Зі мною в ТЦК служать хлопці, які були в гірсько-штурмових або десантно-штурмових підрозділах".
Чоловік має вищу юридичну освіту й після перемоги України планує повернутися у приватну компанію, де працював до повномасштабного вторгнення.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
