Сьогодні, 4 жовтня, минуло два роки, як оприлюднили інформацію, що у колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕКМедико-соціальна експертна комісія. Тетяни Крупи провели обшуки. Під час них знайшли майже 6 мільйонів доларів США у шафах, шухлядах і нішах квартири при офіційній зарплаті, задекларованій за 2024 рік понад 350 тисяч гривень. На початку вересня 2026 року прокурор САП направив до суду справу щодо Тетяни Крупи, її чоловіка Володимира та сина Олександра. Їх обвинувачують у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень. Після цього у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) відбулися підготовчі засідання.
Суспільне Хмельницький проаналізувало, що відбулось упродовж двох років після обшуків та затримання Тетяни Крупи.
За даними ДБР, під час обшуків у Тетяни Крупи частину грошей вона намагалась позбутись, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Після цього — затримання, оголошення підозри й взяття під варту. А після 11 місяців перебування у Київському СІЗО її, змінивши запобіжний захід, відпустили у залі суду ще до внесення застави, сума якої за цей період зменшилась у 25 разів з 500 мільйонів гривень до 20 мільйонів гривень.
У чому підозрюють Тетяну Крупу і її рідних
Тетяня Крупа обвинувачується за трьома статтями Кримінального кодексу України (ККУ): 368-5Стаття 368-5. Незаконне збагаченняСанкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. — незаконне збагачення, ч. 2 ст. 366-2ч. 2 ст. 366-2. Декларування недостовірної інформації.Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 тисяч до 136 тисяч гривень) або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. — декларування недостовірної інформації, ч. 2 ст. 209ч. 2 ст. 209. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхомСанкція статті передбачаж покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.
Чоловіка і сина Тетяни Крупи обвинувачуються у вчиненні таких кримінальних правопорушень: один — за ч. 5 ст. 27Стаття 27. Види співучасників5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення. і ч. 2 ст. 209 ККУ — пособництво у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, інший — за ч. 2 ст. 366-2 ККУ — декларування недостовірної інформації, за ч. 5 ст. 27 і ст. 368-5 ККУ — пособництво у незаконному збагаченні.
21 вересня у Вищому антикорупційному суді відбулося перше підготовче засідання у кримінальній справі щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, а також її чоловіка Володимира і сина Олександра після того, як обвинувальний акт передали до ВАКС. Під час засідання захист подавав декілька клопотань, зокрема, і про відвід судді. Їх не задовольнили. Наразі підготовчий етап триває.
Про які статки Тетяна Крупа повідомляла офіційно
Згідно з декларацією за 2025 рік, яку екскерівниця Хмельницької обласної МСЕК подала 21 квітня 2026 року, їй належить гараж, три житлових будинки, 15 земельних ділянок у різних територіальних громадах Хмельницької області, серед об'єктів незавершеного будівництва — два садових будинка у спільній сумісній власності. Серед цінного рухомого майна Тетяна Крупа вказала сережки Dior та жіночий годинник Rolex, які згідно з даними декларації, вилучили правоохоронці.
Її чоловіку Володимиру Крупі належить три квартири, два гаража, приміщення складів, 26 земельних ділянок та 13 житлових будинків з невеликою площею, розташованих у різних територіальних громадах Хмельницької області. Крім того, у спільній частковій власності 50% йому належить одна земельна ділянка, також має право користування ще двома. Володимиру Крупі належить два автомобіль «Porche Cayenne» 2019 і 2024 років виробництва, серед об'єктів незавершеного будівництва — житловий будинок.
Тетяна Крупа разом з чоловіком мають частки у статутному капіталі ТОВ «Солар-Інвест» у розмірі 25% у кожного, вартістю у грошовому вираженні — 1 мільйон 250 тисяч гривень кожна, які передали в управління. Також вони кінцеві бенефіцарні власники ТОВ «ЛЕНД-КАПІТАЛ-2017» і ТОВ «Солар-Інвест». Володимир Крупа з 2023 року у своїй власності має криптовалюту сумою 28 тисяч 544 гривні.
У декларації за 2025 рік Тетяна Крупа вказала зарплату у Хмельницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи (МСЕК) 38 тисяч 853 гривні, пенсію 193 тисячі 753 гривні, дохід від надання майна в оренду 19 тисяч 335 гривень, дивіденди від ТОВ «Солар-Інвест» 1 мільйон 888 тисяч 166 гривень, інші доходи, отримані від ТОВ «Хмельницькенергозбут», 882 тисячі 88 гривень.
У декларації за 2025 рік Володимир Крупа отримав дохід від надання майна в оренду сумою 251 тисяча 633 гривні. Крім того, він задекларував пенсію — 283 тисячі 695 гривень. Проценти від акціонерного товариства (АТ) «Комінбанк» становили 91 тисячу 988 гривень, від «Приватбанку» — 20 тисяч 446. Володимир Крупа отримав інші доходи сумою 3 мільйони 730 тисяч 249 гривень. Дивіденди від ТОВ «Солар-Інвест» становили 1 мільйон 888 тисяч 166 гривень.
У декларації за 2025 рік Тетяна Крупа готівкою вказала 4 тисячі 857 євро і 2 мільйони 500 тисяч гривень, а також готівку сумою 93 тисяч доларів, 2 тисячі євро, які вилучили правоохоронці. Крім того, зазначила попередню оплату 595 тисяч доларів. Вказала, на банківських рахунках розміщено 4 тисячі 927 євро, 1 мільйон 343 тисячі 933 гривні, 2 тисячі 500 доларів.
У декларації за 2025 рік Володимир Крупа вказав, на банківських рахунках було розміщено 3 мільйони 291 тисяча 908 гривень, 42 тисячі 427 євро, 230 тисяч 20 доларів, 3 тисячі 400 злотих. Готівкою у нього вказано 789 тисяч 200 доларів, 1 мільйон 500 тисяч гривень. Крім того готівкою, яку вилучили правоохоронці, у нього було 3 мільйони 728 тисяч 200 доларів, 135 тисяч 290 євро, 1 мільйон 197 тисяч гривень.
Ліквідація МСЕК
19 грудня 2024 року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про ліквідацію МСЕК з 2025 року. За проголосували 259 парламентаріїв, з них сім — від Хмельниччини. 30 грудня 2024 року Президент України Володимир Зеленський 30 грудня підписав закон про ліквідацію МСЕК з 1 січня 2025 року.
У коментарі Суспільному у департаменту охорони здоров'я Хмельницької ОДА зазначили, з 1 січня 2025 року на Хмельниччині на базі 13 закладів охорони здоров'я запрацювали 108 експертних команд замість ліквідованих МСЕК. Вони оцінюватимуть повсякденне функціонування людини та визначатимуть інвалідність.
Прокурорська інвалідність
Журналіст Юрій Ботусов опублікував матеріал, у якому вказав, що 49 прокурорів Хмельницької області оформили інвалідність, до чого може бути причетна Тетяна Крупа і її син Олександр Крупа, який очолював Пенсійний фонд в Хмельницькій області. Тоді Суспільне Хмельницький перевірило декларації очільників прокуратур Хмельниччини щодо наявності у них пенсій. 16 жовтня 2024 року генеральний прокурор підписав наказ про проведення службового розслідування.
20 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив, що скликає засідання Ради національної безпеки та оборони через хабарництво в медико-соціальних експертних комісіях.
«Те, що відбувається із МСЕК — медико-соціальними експертними комісіями — та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористались своїми зв'язками з МСЕК та оформили собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців зокрема, передусім — СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора — відповідних швидких жорстких рішень. Призначив РНБО», — наголосив Зеленський.
29 прокурорів Хмельниччини отримують пенсії по інвалідності. Загальний місячний розмір виплат становить майже 743 тисячі гривень. Такі дані станом на кінець травня 2026 року у відповіді на інформаційний запит Суспільне Хмельницький надало Головне управління пенсійного фонду України в області.
У 2024 році пенсію по інвалідності отримували 78 працівників прокуратури, повідомили Суспільному у Міністерстві охорони здоров'я України. Зокрема у відповіді на інформаційний запит йдеться, що з 15 листопада 2024 року міністерство перевірило 68 з 78 медико-експертних справ працівників прокуратури. Інші десять були вилучені чи не збереглися.
Від жовтня 2024 року з органів Хмельницької обласної прокуратури були звільнені 23 прокурори, які мали статус особи з інвалідністю, йдеться у відповіді на запит, наданий Офісом генерального прокурора.
За інформацією Міністерства охорони здоровʼя України, станом на травень 2026 року, 23 прокурорам змінили групу інвалідності, 33 — скасували. 32 з 33, яким скасували групу інвалідності, пішли оскаржувати це рішення до Хмельницького окружного адмінсуду, і 18 повернули групу, розповіла Суспільному розслідувачка Катерина Родак.
Судові справи рідних Тетяни Крупи
Крім того, що до ВАКС направили справу щодо Тетяни Крупи, її чоловіка Володимира та сина Олександра, у її рідних є інші провадження.
Судитимуть невістку Тетяни Крупи Катерину. Вона була посадовицею Міністерства юстиції України. За версією слідства, вона не задекларувала 540 тисяч доларів на рахунку в австрійському банку. Справу направили до суду за ч. 2 ст. 366-2ч. 2 ст. 366-2 умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Кримінального кодексу України. Про це повідомили Державному бюро розслідувань. За їхньою інформацією, своєї вини підозрювана не визнає.
У Господарському суді Хмельницької області розглядають справу щодо знесення огорожі навколо будівлі, яку реконструюють у парку імені Михайла Чекмана. Йдеться про територію біля приміщення колишнього диско-клубу. Позивається Окружна прокуратура Хмельницького в інтересах міської ради до підприємців Олександра та Катерини Круп.
Що відомо про справу Тетяни Крупи
4 жовтня 2024 року ДБР заявило про викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи та її сина Олександра. Олександр обіймав керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду на Хмельниччині.
НАЗК повідомило, що завершило перевірку декларації за 2022 рік Олександра Крупи. Виявили, що він задекларував недостовірні дані на понад 44 мільйони гривень. Щодо виявлених фактів склали висновки за ознаками статті 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) ККУ та скерували їх до НАБУ.
Під час обшуків у сім'ї Крупи знайшли готівкою майже 6 млн доларів, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах. 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро знайшли у робочому кабінеті Крупи.
Правоохоронці виявили, що родині чиновників належать 30 об'єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 млн грн, готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. метрів кв. в одному із парків Хмельницького. За кордоном — нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках — майже 2,3 млн доларів.
Всі ці статки вони не внесли до своїх щорічних декларацій.
7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяни Крупі у вигляді тримання під вартою із заставою у 500 млн 1528 гривень.
Тетяну Крупу затримали за статтею 368-5 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. За даними слідчих, вона оформлювала фіктивну інвалідність чоловікам, які намагалися уникнути військової служби.
Згодом у ВАКС зазначили, що Тетяну Крупу, крім незаконного збагачення, підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. Крупу утримували у київському слідчому ізоляторі.
16 жовтня справу передали в НАБУ. ВАКС наклав арешт на вилучені кошти Крупи.
Суд кілька разів продовжував тримання Крупи під вартою. З початкової суми застави у 500 мільйонів сума застави зменшилась до 20 млн грн.
4 вересня 2025 року суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) змінив Тетяні Крупі запобіжний захід. Замість тримання під вартою їй призначили заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Рішення пояснюється тим, що сукупний термін тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Суд визначив низку вимог, зокрема носіння електронного браслету.
Того ж дня, після 11 місяців перебування під вартою, Крупу випустили. За неї мали внести заставу упродовж п'яти днів, проте за цей термін цього не зробили. Заставу внесли 11 вересня 2025 року.
Наприкінці жовтня 2025 року НАБУ й САП завершили досудове розслідування за підозрою Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. За версією слідства, вона незаконно збагатилася на 160 мільйонів гривень, залучивши до схеми своїх рідних.
7 серпня 2026 року Тетяні Крупі вшосте продовжили строк дії обов'язків.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
