Шістьох військовослужбовців з Хмельниччини посмертно нагородили орденами “За мужність” ІІІ ступеня. Сьогодні, 10 квітня, державні нагороди їхнім рідним вручив перший заступник начальника Хмельницької ОВА Сергій Тюрін.
Про це повідомили у Хмельницькій обласній військовій адміністрації.
"Немає слів, щоб описати біль, який ви зараз переживаєте. Ваші сини, чоловіки, батьки — справжні Герої, які проявили найбільшу сміливість і пожертвували своїм життям в імʼя життя інших, борючись за свободу та незалежність України. Їхня самопожертва ніколи не буде забута", — сказав, звертаючись до рідних військових, Сергій Тюрін.
Ордени "За мужність", якими нагородили посмертно захисників, передав їхнім рідним перший заступник начальника Хмельницької ОВА Сергій Тюрін. 10 квітня 2024 рік. Фото: Хмельницька ОВА
Згідно з указами президента України "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" орденами "За мужність" III ступеня посмертно нагородили:
- Станіслава Косінова;
- Андрія Гнатюка. 37-річний захисник був родом із села Черепівка Хмельницької громади. Проживав та працював в Хмельницькому. У серпні 2022 року його мобілізували до десантно-штурмових військ. 20 березня 2023 року він загинув на Мар’їнському напрямку. У Андрія Гнатюка залишилися мати, сестра та син. Поховали військового в рідному селі Черепівка;
- Тимура Крилова. Боєць народився у Севастополі, навчався у Миколаївському інституті культури та освіти, де здобув професію режисера. Під час активних бойових дій разом з родиною переїхав з Миколаєва до Хмельницького, де добровільно пішов до війська. З жовтня 2022 року боронив державу в складі десантно-штурмових військ. Загинув 45-річний Тимур Крилов 10 серпня 2023 року під час штурму переднього краю оборони противника в населеному пункті Роботине Запорізької області. У військовослужбовця в Хмельницькому залишилися дружина та двоє дітей. Поховали героя у Миколаєві;
Орден "За мужність" ІІІ ступеня, який сьогодні передали родині одного із нагороджених посмертно військовослужбовців з Хмельниччини. 10 квітня 2024 рік. Фото: Хмельницька ОВА
- Максима Веденева. 34-річний старший солдат Максим Веденев, позивний Марс, загинув 3 серпня 2023 року поблизу села Роботине Запорізької області. Виконуючи службові обов’язки, боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого авіаобстрілу. Чоловік народився в селі Копайгород Вінницької області. Закінчив Барський професійний будівельний ліцей. Жив із родиною у місті Хмельницькому, працював будівельником. Під час повномасштабної війни, у лютому 2023 року, приєднався до лав десантно-штурмових військ ЗСУ, був водієм 46-ої окремої аеромобільної бригади. Разом із підрозділом воював у Донецькій та Запорізькій областях. У Максима Веденева в рідному селі Лісове, де його і поховали, залишилися батьки, у Хмельницькому — дружина і двоє синів, яким на момент загибелі тата було 6 і 2 роки;
- Василя Остап'юка. Захисник з Хмельницького служив у 128-й гірсько-штурмовій бригаді. До війни працював за кордоном, одразу після повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і добровольцем пішов на фронт. Загинув 8 червня 2023 року на Запорізькому напрямку, отримавши вогнепальні поранення, несумісні з життям під час ворожого обстрілу. У 34-річного бійця залишилися дружина, 4-річна донька і брат. Його поховали на Алеї Слави кладовища Ракове у Хмельницькому;
Перший заступник начальника Хмельницької ОВА Сергій Тюрін з рідними полеглих захисників, яких указом президента було посмертно нагороджено орденами "За мужність" ІІІ ступеня. 10 квітня 2024 рік. Фато: Хмельницька ОВА
- Олександра Коротуна. Боєць народився у Деражні на Хмельниччині, навчався в місцевій школі. Продовжив здобувати освіту у Львівському училищі фізичної культури на відділенні футболу, а потім закінчив Хмельницький університет управління та права за спеціальністю "Менеджмент і адміністрування". У 2011-2019 роках працював у Службі безпеки України, після чого повернувся до свого хобі та став дитячим тренером у футбольному клубі "Поділля". На початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. Був командиром відділення розвідувального взводу стрілецького батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Загинув, ймовірно, 25 грудня 2022 року — тоді він востаннє виходив на зв'язок. Понад два місяці бійця вважали зниклим безвісти. Тіло воїна знайшли у Соледарі на Донеччині та повернули додому під час обміну. У Олександра Коротуна залишилися батьки, дружина та двоє синів. Поховали його у Хмельницькому на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
