Перейти до основного змісту
Обряди й ворожіння: як на Хмельниччині традиційно святкували Новий рік

Обряди й ворожіння: як на Хмельниччині традиційно святкували Новий рік

Традиції святкування Нового року на Хмельниччині розвивались упродовж століть. Деякі звичаї збереглися у первинному чи видозміненому вигляді з часів Середньовіччя.

Про це Суспільне Хмельницький розповіли у Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.

За їхньою інформацією, традиція святкувати Новий рік взимку з’явилась на території Хмельниччини разом з поширенням християнства. До того давні слов’яни відзначали Новий рік у перших числах березня. Це було пов’язано із закінченням зими й початком сезону землеробства.

"Історичне коріння такого святкування сягає традиції відзначати Новий рік одразу після дня зимового сонцестояння, 22 грудня, коли день найкоротший. Вечір 31 грудня в народі на Поділлі називався Щедрим вечором. Передноворічну ніч вважали чарівною, тому дівчата ворожили на долю. Наприклад, вивішували ключі за вікно. Якщо вони задзвенять, то наступного року дівчина вийде заміж".

У Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику зазначили, у новорічний вечір на Поділлі був популярним обряд водіння "Маланки".

"Роль "Маланки" виконував переодягнений у жінку чоловік. Деколи з "Маланкою" ходив "Василько", роль якого виконувала переодягнена у чоловіка жінка. Під час обряду "Маланка" заходила в хату під пісню й ніби там прибирала. Насправді могла щось перевернути, десь насмітити, крім того, вкрасти в господарів курку. Люди, які водили "Маланку", співали, танцювали й переодягалися у різних персонажів з вигадливими дерев’яними масками. Цей обряд мав символічне значення, уособлював знищення старого світу й постання нового порядку у прийдешньому році".

У музеї-заповіднику розповіли, крім "Маланки", на Новий рік також було заведено звечора водити "Козу". Для цього хлопець одягав вивернутий кожух, який символізував достаток, і дерев’яну маску з бородою із пряжі.

"З "Козою" також ходили персонажі "Дід", "Баба" та "Лікар". Під час обряду в "Козу" нібито стріляють, але потім "Лікар" її зцілює. "Коза" починала танцювати, усіх веселити, зичити щастя й достатку у новому році. Під час дійства його учасники приказували: "Де Коза ходить, там жито родить! Де Коза ногою, там жито копою! Де Коза рогом, там жито стогом!". Цей обряд символізував відродження природи".

За інформацією Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, для Хмельниччини, як і для всієї України, традиція прикрашати новорічну ялинку з’явилась у другій половині ХІХ століття. Її оздоблювали яблуками, горіхами й пряниками.

"Традиційним "новорічним деревом" для українців є дідух — це переважно останній сніп з лану, який символізував добробут, щастя, успіх і рясний врожай у новому році".

У музеї-заповіднику зазначили, поряд з дідухом на Хмельниччині вішали солом’яних "павуків" — конструкції із соломи кубічної форми, до яких прикріплювалися такі ж самі менші фігури. Це символізувало зв’язок із предками або сонце.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

Топ дня
Вибір редакції
На початок