Від листопада 2022 року Хмельниччина прийняла 220 евакуаційних потягів з Херсону. Потяги прибувають і до нині. Зі слів першого заступника начальника Хмельницької ОВА Сергія Тюріна, область прихистила близько 6500 внутрішньо переміщених осіб з Херсонської області. Більшість із них проживають на територіях громад в колишніх садочках, школах, гуртожитках.
Херсонка Любов Халявко живе у Томашівському дитячому садочку "Сонечко" з дочкою та трьома онуками. Каже, 70 років прожила в Херсоні, і вже рік на Хмельниччині. Під російською окупацією жінка була 9 місяців.
"Сиділи вдома до останнього. І стріляло, і кидало, діти у підвалах сиділи. Все думала, що так якось буде, усе обійдеться. Але, в останню хвилину онук менший дуже сильно налякався, то вже дочка зібралась і виїхали. А я пішла до сестри пожити, бо я залишилася одна", — говорить Любов Халявко.
Жінка розповідає: згодом російська ракета потрапила у дім сестри, внаслідок чого Любов отримала осколкове поранення ноги. Евакуаційний потяг привіз її на Хмельниччину.
"Тут нас прийняли гарно, все добре. Але — хочеться додому. Зараз я хочу на Новий рік поїхати додому, бо вже дуже скучила. Ой, без сліз не можна говорити. Усі в сподіваннях, у великих сподіваннях, що наші хлопці прорвуться. Тяжко говорити…", — сказала жителька Херсона.
Від початку широкомасштабної війни село Томашівка дало прилисток семи десяткам внутрішньо переміщеним особам. За словами Сергія Коляновського, старости села: 51 людина — це мешканці Херсона, які приїхали на Хмельниччину евакуаційними потягами.
"Колись це називався дитячий садочок "Сонечко", а зараз це вже по усіх документах "Місце комплексного проживання". Зараз проживає тут 57 людей, з них 24 дитини. Є люди з Херсона, з Донецького напрямку — Торецьк, Лиман, з Луганської області є люди. Живемо вже як одна сім’я, вже не малий строк — рік. Слава Богу вже всі притерлися. Сьогодні тут людям роблять ремонт з метою покращення умов проживання", — сказав Сергій Коляновський.
Херсонка Наталія Лісовол проживає у прихистку 8 місяців. Про умови розповідає так: "Ліжко є, дах є, помитися є де, попрати теж є. Звичайно хотілось би краще, але дякуємо й за це. Харчуємося самі. Спочатку їдальня нас годувала, тепер — самі".
Наталя говорить: з рідного міста евакуювалась разом з сім’єю сестри. Згодом ті повернулися в Херсон, а вона залишилась. Говорить, через бомбардування російськими військами, родина змушена жити у підвалі. Найбільше жінка сумує за сином.
"Син поїхав до батька перед війною. І так він там і залишився. Вони виїхали. А тепер — окремо. Вже два роки сина не бачила, майже. Додому хочу і сина хочу обійняти, побачити", — каже Наталія Лісовол.
Пенсіонерка Франя мешкає у "Сонечку" понад рік. Каже: дня не було, щоб не думала про дім. Одного разу, вирішила таки повернутися в Херсон: "От я жила-жила, жила-жила, думала-думала, плакала-плакала. І я вирішила восени десь у жовтні поїхати додому: хоч повзти, хоч пішки, але поїхати додому. Побути у своїй квартирі, полежати на своєму дивані, ну до усього свого доторкнутися. Поїхала я…".
Херсон зустрів її вибухами, розповідає Франя. Вдома пожила місяць. Повернутися назад у "Сонечко" вирішила після того, як російська ракета потрапила в її будинок, зруйнувавши три під’їзди. Жінка дивом вціліла.
"Я не знаю, як ми виживимо там. Як далі буде… З лівого берега нас "місять": КАБи, пілотники, гранати різні, міномети — уся яка є зброя, усією б’ють по Херсону. Дуже чекають Україну. Дуже чекають наших. Я ніколи не могла подумати, що я буду переживати у 77 років війну. Ніколи б не подумала. Я народилась у 1946 році після війни. Мої батьки були в Німеччині, їх вивезли. Повернулися. Після Німеччини я тут вже народилась. Я сама з Білорусії. І я не думала, що я буду переживати війну. Ніколи не думала", — сказала Франя.
Від листопада минулого року Хмельниччина прийняла 220 евакуаційних потягів з Херсону, розповідає перший заступник начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.
"Станом на сьогодні близько 6500 внутрішньо переміщених осіб з Херсонської області. На Хмельниччині облаштовано й офіційно зареєстровано 55 таких місць компактного проживання, де може перебувати велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Зараз також приходять потяги з Херсону, відбувається регулярне прийняття охочих переміститися на Хмельниччину", — каже Тюрін.
Зі слів Сергія Тюріна від початку повномасштабної війни область прийняла близько 4000 внутрішньо переміщених осіб. Наразі проживає близько 75 тисяч вимушених переселенців.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.