Перейти до основного змісту
Мідна таблиця, макет і цегла з відбитком лапи: в музеї на Хмельниччині зберігають артефакти зі зруйнованого костелу

Мідна таблиця, макет і цегла з відбитком лапи: в музеї на Хмельниччині зберігають артефакти зі зруйнованого костелу

Макет костелу Святого Івана Хрестителя та цеглина з відбитком котячої лапи
Макет костелу Святого Івана Хрестителя та цеглина з відбитком котячої лапи в Ізяславському історико-краєзнавчому музеї, Хмельниччина, липень 2026 року. Суспільне Хмельницький

В Ізяславському історико-краєзнавчому музеї, на Хмельниччині, зберігають три експонати, пов'язані з історією колишнього фарного костелуФарний костел — це головний парафіяльний храм міста або найстаріша католицька церква в ньому. Святого Івана Хрестителя. Це меморіальна таблиця останнього князя СангушкаКнязі Сангушки (також Санґушки) — знатний українсько-литовський князівський і магнатський рід герба «Погоня», що походить від Гедиміновичів. Вони відіграли важливу роль в історії Волині, Поділля та Хмельниччини, володіючи великими маєтками з центрами в Ізяславі (Заславі) та Славуті., похованого в Ізяславі, макет храму та цеглина зі слідом котячої лапи. Експонати ілюструють різні етапи існування пам'ятки — від її будівництва наприкінці XVI століття до руйнування в радянський період.

Про це Суспільне Хмельницький розповів завідувач музею Віктор Кучерук.

За його словами, у підземеллях костелу Святого Івана Хрестителя, будівництво якого розпочали у 1599 році, була родинна усипальниця князів Заславських, а згодом — Сангушків.

«У радянський період, коли храм закрили й використовували для господарських потреб, крипту Крипта — це підземне склепінчасте приміщення під вівтарною частиною християнського храму, яке використовувалося для поховань та зберігання реліквій чи мощей.фактично зруйнували, а поховання не збереглися. Особливістю цих поховань було те, що тіла бальзамувалиБальзамування — це процес введення спеціальних хімічних розчинів у тіло померлої людини для зупинки процесу гниття. Процедура допомагає зберегти природний вигляд тіла, знезаразити його та дати рідним час на організацію гідного прощання.. Труни не закопували в землю, а встановлювали на спеціальних підставках. На кожній була меморіальна таблиця із зазначенням, хто похований і коли жив».

Мідна таблиця, макет і цегла з відбитком лапи: в музеї на Хмельниччині зберігають артефакти зі зруйнованого костелу
Мідна меморіальна таблиця князя Кароля Сангушка середини XIX століття, яку зберігають в Ізяславському історико-краєзнавчому музеї, Хмельниччина, серпень 2026 року. Суспільне Хмельницький

Віктор Кучерук зазначив, що одну з таких меморіальних таблиць нині зберігають в Ізяславському історико-краєзнавчому музеї. Вона присвячена князю Каролю Сангушку, який помер у 1840 році.

«Кароль Сангушко не мав дітей, а його поховання стало останнім похованням представника цього князівського роду в Заславі. Після продажу місцевих маєтків родина переїхала до Славути, де надалі ховали своїх представників. Меморіальна таблиця виготовлена з масивної міді та датується серединою XIX століття. На ній рельєфними літерами відлито ім'я князя».

Завідувач музею розповів, що після руйнування крипти меморіальна таблиця тривалий час лежала серед руїн. Її знайшли під час розбирання господарської будівлі в районі Нового міста.

«Робітник, що знайшов таблицю, не здав її на металобрухт. Вона довгий час лежала в нього в гаражі. Потім чоловік вирішив передати її до музею. Це було у 2021 році».

Мідна таблиця, макет і цегла з відбитком лапи: в музеї на Хмельниччині зберігають артефакти зі зруйнованого костелу
Макет костелу Святого Івана Хрестителя з відтвореним інтер'єром храму в Ізяславському історико-краєзнавчому музеї, Хмельниччина, серпень 2026 року. Суспільне Хмельницький

За словами Віктора Кучерука, поруч із меморіальною таблицею експонується макет фарного костелу Святого Івана Хрестителя.

«Макет костелу близько 2005 року виготовив майстер Дмитро Калитюк. Це не точна копія споруди, а художня реконструкціяЦе науково обґрунтоване відтворення зовнішнього вигляду історичних об'єктів, споруд або живих істот, які не збереглися до нашого часу. На основі залишків (фрагментів кераміки, фундаментів, кісток) художники та 3D-моделісти створюють візуальні образи., яка відтворює приблизний зовнішній і внутрішній вигляд храму до його руйнування. Певний час автор зберігав макет удома, а згодом передав його музею».

Мідна таблиця, макет і цегла з відбитком лапи: в музеї на Хмельниччині зберігають артефакти зі зруйнованого костелу
Світлина із сучасним виглядом напівзруйнованого костелу Святого Івана Хрестителя, яка є частиною експозиції в музеї, Хмельниччина, серпень 2026 року. Суспільне Хмельницький

Завідувач музею зазначив, ще один експонат, пов'язаний із костелом Святого Івана Хрестителя, — цеглина з відбитком котячої лапи. Цеглину знайшов на руїнах під час прогулянки.

«Оскільки храм почали зводити у 1599 році, цеглу для його будівництва виготовили за кілька років до початку робіт. За підрахунками музейників, сьогодні їй близько 430 років. Найцікавіша особливість артефакту — відбиток котячої лапи. Ймовірно, коли цегла ще не висохла, по ній пробіг кіт і залишив слід, який зберігся донині»

За словами Віктора Кучерука, саме ці три експонати — цеглина, макет костелу та меморіальна таблиця — разом ілюструють історію однієї з найдавніших культових споруд Заслава: від її спорудження наприкінці XVI століття до руйнування родинної усипальниці князів у XX столітті.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsAppTelegramViber, YouTubeInstagramFacebookThreads та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок