Уже вшосте розпочалися заняття у Хмельницькому університеті третього віку. Кількість слухачів, порівняно з минулим роком, збільшилася вдвічі. Серед них і ті, хто змушений був покинути свою рідну домівку через війну. Студенти поважного віку опановують нові дисципліни, вивчають мови і займаються творчістю. Вони зізнаються: зараз, після виходу на пенсію, мають можливість наздогнати свої мрії, на здійснення яких раніше не вистачало часу.
Як це у них виходить — розповіла Суспільне кураторка університету третього віку Надія Ящишена.
Скільки зараз навчається людей поважного віку в університеті?
На сьогодні в нашому університеті навчається близько 600 слухачів. Це, порівняно з минулим роком, вдвічі більше. Минулого року було біля 300. Внутрішньо переміщених людей зараз у нас пів сотні з різних куточків України.
А це також більше, ніж минулого року?
Так.
З чим ви пов'язуєте збільшення кількості слухачів?
На мою думку, слухачів стало більше, перш за все, через те, що люди вже трішки не те що звикли до війни, просто призвичаїлись. Багато хто повернувся до своєї домівки.
Скільки факультетів зараз?
На сьогодні в нас діє двадцять один факультет, це 50 груп. Найбільшим попитом, як і минулого року, у нас користуються основи володіння смартфоном, основи вивчення оргтехніки. Також цікавить психологія, мови, зокрема, іноземні: італійська, німецька, польська, англійська мова, також українська мова. Є аеробіка, фітнес та хореографія.
Давайте поговоримо про ті напрямки, які називають гуманітарними, наприклад, вивчення іноземних мов. Які успіхи мають ваші студенти-слухачі саме у їх вивченні?
Хочу розпочати з того, що в цьому році побільшало у нас груп з вивчення іноземних мов. Це дійсно пов'язано з тим, що більшість сімей розділилася: або діти виїхали за кордон, або друзі, рідні повиїжджали, тому люди хочуть спілкуватися з ними більш вільно. Успіхи ми маємо досить непогані. Є студенти, які вивчають іноземну мову вже навіть не перший рік, вже переходять на другий курс, підвищують свій рівень знання мови.
І те, що деколи кажуть, що у старшому віці це складніше робити, ви можете заперечити?
Абсолютно можу заперечити. Є слухачі, які вивчають англійську мову і відразу після закінчення англійської біжать на наступну пару, на польську мову.
Крім іноземних мов вивчається і українська мова. Хто ходить на ці уроки?
Внутрішньо переміщені особи, які приїхали до нас зі східних областей, з областей, в яких проходять активні бойові дії. Це також люди, які все життя розмовляли російською мовою, і, в принципі, деякі навіть не знають, як своє ім'я українською написати. Вони з захопленням, задоволенням записуються, вивчають українську мову, їм це подобається. Вони кажуть, що не хочуть чути нічого російського, російської мови, а хочуть нашою, солов'їною, українською мовою розмовляти.
Нещодавно з'явився новий факультет, це історія країн Східної Європи. Чи зріс інтерес до цієї дисципліни, відколи почалася війна?
Так. До історії України, в принципі, як і до української мови, також збільшився інтерес. Студенти хочуть знати саме історію України, все про Україну. Історія країн Східної Європи також на даний момент у нас дуже популярний факультет — якщо в минулому році була одна група, то цього року у нас дві групи з вивчення і історії України, і Європи.
Повернімося до питання, наскільки це навчання потрібне саме під час війни, як засіб для боротьби зі стресом. Є творчі факультети. Напевно, там студенти трошечки відходять від суворих реалій, поринають у світ мистецтва. Чи справді це допомагає їм, скажімо так, триматися?
Так, насправді наші слухачі, займаючись творчістю, таким чином відволікаються від проблем, заспокоюються, бо це як свого роду арттерапія для них. Є слухачі, в яких рідні позалишалися у східних областях, і вони таким чином переключаються і наповнюються позитивними емоціями.
Люди стають слухачами університету просто тому, що хочеться показати якось себе, свої здібності, чи туди ідуть аби розвивати власні таланти?
Є люди, які мріяли все життя малювати, але через буденні справи чи через брак коштів не могли цього зробити. Чи так само танцювати. І тому вони приходять, пробують. Деякі слухачі самі навіть не очікували, що вони настільки талановиті, що можуть писати такі картини, чи виконувати певні рухи і відтворювати танці.
Чи є поза заняттями якісь зустрічі між цими людьми, де вони діляться своїми досягненнями, своїми враженнями від нових навичок, нових знань, здобутих під час навчання?
Я хочу сказати, що більшість наших слухачів вже навіть не те що подружилися, вони вже і один одного запрошують в гості на каву, вони разом прогулюються, вони створюють вайбер-спільноти, де спілкуються, де вітають один одного зі святами. Тобто, у них це вже більше, ніж просто навчання.
Та кількість груп, про яку ви сказали, це вже повністю всі зайняті місця, які ви можете надати бажаючим вчитися? Чи є ще можливість це зробити?
У нас можливість є постійно. Ми по потребі створюємо нові групи, долучитися можна до груп. Навчання проводиться для людей, які зареєстровані в Хмельницькій міській територіальній громаді, а також для внутрішньо переміщених осіб, які також зареєстровані в громаді. Навчання проводиться за рахунок бюджетних коштів.
Університети третього віку функціонують майже в усіх великих містах нашої країни. Ті, хто навчається у нас, мають можливість опанувати нові знання, наздогнати свою мрію, навчитися нового, знайти друзів. Усе це в одному місці — корисне, потрібне, практичне. До того ж це безкоштовно.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
