24-річний Назар Загоруй шість років працює у складі першої пожежно-рятувальної частини Хмельницького. За цей час чоловік врятував сотні життів: як людей, так і тварин. Каже, людей під час надзвичайної ситуації вберегти складніше.
Стати пожежником Назар Загоруй мріяв з дитинства. Тому свідомо йшов до мети. Вступив до Вінницького вищого професійного училища, а після закінчення одразу пішов працювати рятувальником. Страху, каже не було, а от відчуття відповідальності за життя іншої людини прийшло після першого ж порятунку.
"Згадую перший свій виїзд, коли треба було рятувати людину. Це була пожежа у приватному житловому будинку. Тоді, у вогняній пасці опинилася літня жінка, років 80. Коли ми приїхали, там на кухні все горіло і жінка була вже без свідомості. То ми одразу її винесли та передали "швидкій". Ми встигли вчасно. Вона залишилась жива", — згадує рятувальник.
Під час викликів, каже Назар, рятувати доводиться не лише людей, а й тварин. І таких випадків, каже, значно більше.
"Щомісяця ми виїжджаємо на виклик, щоб врятувати прикладом собаку, яка не може звідкись вибратися, або кішку, яка залізла на дерево, а злізти не може", — пояснює рятувальник.
Тварин, додає, рятувати легше, ніж людей.
"Коли рятуєш кішку, не доводиться бути ще й психологом. Ти її схопив і все – вона врятована. З людьми складніше", — говорить чоловік.
Назар розповів про один з недавніх випадків, коли довелося бути не лише рятувальником, а й психологом.
"Горів багатоквартирний будинок у центрі Хмельницького. На першому поверсі у пастці опинилася молода мама та її трирічна донька поверхом вище. Квартира та прогін під’їзду були оповиті густим димом. Дитина плакала та панікувала. То я їй кажу:
"Все буде добре! Пропоную тобі пригоду – я візьму тебе на руки й ми вийдемо через вікно надійною драбиною. Ти будеш, як справжня рятувальниця. Ти довіряєш мені? Давай швидше помандруємо до мами, вона вже чекає на тебе", — згадує рятувальник.
Тоді, каже чоловік, пожежу вдалося ліквідувати досить швидко та бійшлося без жертв й травмувань. А для цієї дівчинки він став справжнім супергероєм.
В Назара Загоруя є дружина та однорічний син, який щодня чекає на повернення з роботи свого батька.
Сам рятувальник каже, що найбільше мріє про те, щоб війна скоріше закінчилася перемогою, а всі військові повернулися до своїх родин живими та неушкодженими.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
