Перейти до основного змісту
Поліцейська з Хмельниччини випустила дебютну збірку віршів

Поліцейська з Хмельниччини випустила дебютну збірку віршів

Поліцейська з Хмельниччини випустила дебютну збірку віршів
Поліцейська офіцерка громади з Хмельниччини Тетяна Чубар тримає в руках свою дебютну збірку віршів, серпень 2023. Фото: Поліція Хмельницької області

Поліцейська офіцерка громади з Хмельниччини Тетяна Чубар випустила дебютну збірку віршів про війну, любов і перемогу. Кошти з реалізації збірки ідуть до громадської організації, яка шиє форму для жінок-військових.

Про це розповіла речниця поліції Хмельниччини Інна Глега.

За її словами, першими читачами добірки Тетяни Чубар стали колеги-поліціянти.

"Всі просто в захваті від її поезії. Ми пишаємося, що в лавах поліції є такі творчі й талановиті люди, як Тетяна", — розповіла Інна Глега.

Капітан поліції Тетяна Чубар пише вірші ще з юності. Про пошук себе, філософію буття, кохання, — каже речниця поліції Хмельниччини.

"З початком війни її лірика набула нового звучання: стала більш наповненою, експресивною, патріотичною. Вона надихає наших захисників. А вірш "Нескорена Лють" завдяки музикантам оркестру поліції Хмельницької області став мотиваційною піснею",— розповіла Інна Глега.

Декілька віршів авторки поліція Хмельницької області опублікувала на своїй сторінці:

***

Українка бере автомат

І міняє підбори на берці,

Її очі від гніву горять

Із шаленим поривом у серці.

І сміється в лице ворогам —

Справжня скеля, броня чи фортеця.

Бо для неї усе по зубах,

Коли діти її в небезпеці.

***

Ви назвали себе слов’янами,

Озирнувшись очима дикими.

Імператори були п'яними,

Як вели вас в мою Україну.

Ви блукали своїми болотами,

Коли ми вже були християнами.

Ви стояли у нас під воротами,

Коли ми тут були хазяями!

І навіщо стріляєте "Градами"

По землі, яка вам не належить?

Ріки крові полеглих каскадами

Ваші душі назавжди змережать!

Ви не раз ще з болота заплачете,

Пригадавши війну цю криваву.

Подивіться на нас! І побачите —

Вільну, сильну велику державу!

***

Якщо завтра підеш на війну,

Я не знаю, що буде зі мною.

Певно, ночі чекають без сну.

І життя, що не має спокою...

Якщо завтра ти вирішиш йти,

Я без слова усе зрозумію.

Лиш косички мені заплети,

Бо як ти, я напевно й не вмію.

На прощання мене обіймеш.

Розілляєш по серцю тепло.

Коли ти воювати підеш,

Я триматимусь, що б не було.

Бо солдат — не самотній в бою.

З ним сім'я, Україна і Бог.

Я віддам тобі віру свою.

Щоб ділити страждання на двох.

Навіть в самих запеклих боях

Не залишиш мене ти одну.

Я твій щит, я твій меч, я твій стяг,

Якщо завтра підеш на війну.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

Топ дня
Вибір редакції
На початок