Перший мед тут, на Хмельниччині, зібрав пасічник із Маріуполя Артур Красовський. Рідне місто чоловік із родиною покинув через російську окупацію у березні минулого року. Артур — учасник бойових дій, захистив проєкт та отримав мільйон на створення власного бізнесу.
Артур Красовський обходить пасіку після відкачки меду поблизу Сатанова у селі Мартинківці. Артур — служив у нацполіції. Чоловік написав проєкт та виграв грант в один мільйон гривень від Ветеранського фонду на створення бізнесу.

За ці гроші купив, зокрема обладнання та 50 вуликів. Наразі, каже пасічник, він розширив їх до 70. А цього місяця Артур Красовський зібрав перший мед.
"Цей мед вийшов трішки темніший ніж соняшниковий, бо тут соняшник з липою",— розповідає Артур Красовський.

Схожу пасіку, розповідає, мав у Маріуполі. Залишив її та рідне місто торік, у березні, рятуючи сім’ю із російської окупації.
"Там було все обладнання, лафети були, причепи. Ті вулики, які були без бджіл, в гаражі залишилися. Щоправда, гараж вже розбитий. А інші — я навіть не знаю, що з ними. Напевно, їх вже немає",— каже пасічник.
Артур Красовський розповідає, тут почав займатися бджільництвом професійно, у Маріуполі це було хобі. Але завдяки цьому чоловік врятував сім’ю, уникнувши росіян.
"Там був фільтраційний пост, а я знав обхідні дороги через ліс, бо я там бджіл возив. На карті їх немає. Тож я їхав ними",— згадує житель Маріуполя.

Громадська організація, в якій зараз Артур, орендує закинутий дитячий табір. Тут чоловік і облаштував свою пасіку. Встановив апібудинок для сну на вуликах та проводить екскурсії.
"Дуже часто люди не уявляють, як той мед качають. Думають, що одразу в трилітровий бутель",— каже чоловік.
Бджоли мирні та не кусають, якщо їх не ображати, каже Артур, бо купив їх в монастирі. Тут є карпатка та українська степова.

"У мене такі були і я брав ще бджоли у жіночки з Маріуполя, вона мені їх надсилала з Мукачева",— розказує пасічник.
Неподалік пасіки — річка. Не море, каже маріуполець, і все ж на берег часто приходить.
"Напевно, одне з того, за чим я дуже сумую, так це за морем. Все літо – то ввечері на морі, а, якщо вихідний, то цілий день був на морі",— згадує Артур Красовський.
Артур говорить: мріє повернутися додому, і щоб все було, як раніше.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram.