Перейти до основного змісту
"Застосування ядерної зброї — небезпека, але не апокаліпсис", — інтерв'ю з науковицею Ольгою Параскою

"Застосування ядерної зброї — небезпека, але не апокаліпсис", — інтерв'ю з науковицею Ольгою Параскою

"Застосування ядерної зброї — небезпека, але не апокаліпсис", — інтерв'ю з науковицею Ольгою Параскою
Завідувачка кафедри хімії та хімічної інженерії, докторка технічних наук, професорка Хмельницького Національного університету Ольга Параска. Фото: Суспільне Хмельницький.

Росія продовжує погрожувати ядерною зброєю. У чому головна небезпека для людини від її застосування і як збільшити свої шанси вижити? Про це говоримо із завідувачкою кафедри хімії та хімічної інженерії, докторкою технічних наук, професоркою Хмельницького Національного університету Ольгою Параскою.

Авторка: Олена Кеменяш.

Що являє собою ядерний вибух?

Це некероване вивільнення великої кількості теплової і променевої енергії за короткий проміжок часу. Тобто, це те, що буде впливати на навколишнє середовище і на всі об’єкти, які потрапляють у зону ураження ядерного вибуху.

За якими ознаками людина, перебуваючи на певній відстані, може визначити, що стався саме ядерний вибух?

У результаті ядерного вибуху утворюється характерне саме для нього вивільнення пилу у вигляді гриба, який має яскравий блиск. Не бажано дивитися навіть у ту сторону, адже може бути ураження рогівки ока, яке призведе навіть до тимчасової сліпоти. За звуком цей вибух подібний до звуку грози. Якщо буде хоч найменша загроза, у нас в державі організовано роботу відповідних служб і населення буде попереджено щодо всіх можливих варіантів.

На період ядерного вибуху не працює інтернет та мобільний зв’язок. Всі сповіщення органів державної влади можна отримувати з радіоприймачів.

Слід намагатися не піддаватися впливу неофіційних інформпотоків, аби не вводити себе у ще більшу паніку.

Ви про це інформуєте як представниця відповідної комісії?

Так. При обласній військовій адміністрації створено низку різних комісій, які моніторять і контролюють різні об’єкти. Я та мої колеги є членами комісій, які відповідають за екологічну та радіологічну безпеку в області. Тому можу вам сказати, що на сьогодні ситуація контрольована. Будемо дуже сподіватися і віримо в те, що це маніпуляції й погрози з боку агресора для того, щоб від світової спільноти отримати більше преференцій, щоби залякати і створити панічні настрої у нашому суспільстві.

Усе ж, як це може вплинути на довкілля і на людину?

Звичайно, це велика небезпека для об’єктів інфраструктури, тому що це руйнівна хвиля. Фактично відбувається повне знищення об’єктів у радіусі вибуху. Це безпосереднє ураження живих організмів, серед них і людей. Це можуть бути опіки, ураження шкіри і через надмірне опромінення може розвинутись променева хвороба. Але це якщо об’єкти і люди в зоні радіусу вибуху. Фізично людина не побачить тих радіоактивних ізотопів. Ступінь забруднення і влив на людей залежить від багатьох чинників – навіть від вологості повітря і напрямку вітру.

А те, що називають радіоактивними опадами – вони відчуваються?

Це може бути радіоактивний дощ або такий радіоактивний пил на поверхнях - помаранчевий або сірий. Він може бути візуально помітним. За 15 хвилин хмара радіоактивного пилу осідає. За той час, доки вона не осіла, слід перейти у безпечне місце. Якщо люди перебувають у приміщенні, то краще його не залишати, а щільно закрити всі вікна, двері, унеможливити доступ повітря. Або перейти у безпечніше приміщення, за умови, що ви можете дістатися до нього за хвилин п’ять.

Перші хвилини, години осідання пилу є найбільш небезпечними.

Якщо ви десь їдете або на вулиці, необхідно якомога швидше знайти укриття і перечекати там.

Йдеться про ті самі укриття, куди людям рекомендовано спускатися під час повітряних тривог?

Так. Але якщо такого поблизу немає, потрібно лягти обличчям до землі, закривши відкриті ділянки шкіри, наскільки це можливо. В залежності від того, якої сили цей вибух, можуть бути різні впливи на об’єкти. На території Хмельницького Національного університету є спеціальне укриття. Їх достатньо і на території Хмельниччини. У ХНУ проводились тренувальні евакуації, і уже під час навчального процесу ці знання застосовуються на практиці, бо тривоги зараз – не рідкість. Професорсько-викладацький склад і студенти знають, як діяти, і дотримуються цих правил.

укриття в Хмельницькому Національному університеті
Укриття в Хмельницькому Національному університеті. Фото: Суспільне Хмельницький.

На тлі розмов про ядерні загрози, про що найчастіше запитують студенти?

Українці, і наші студенти зокрема, навіть у такі складні часи не перестають жартувати. Жартома або й всерйоз запитують про ефективність червоного вина. Насправді, якісне червоне вино є антиоксидантом, який рекомендують на деяких спеціальних об’єктах вживати для профілактики. Звісно ж, у невеликому об’ємі. Бокал, наприклад. Загалом, зміцнення імунітету і підтримка організму важлива завжди.

Є низка продуктів, які окрім того, що зміцнюють імунітет, захищають організм від впливу радіоактивних речовин. Вони прості і доступні. Номер один у цьому списку – червоний буряк. Також – червоні соки, горіхи, курага.

За допомогою молока також виводяться шкідливі речовини з організму. Щодо таблеток калію йодид, є рекомендовані дози, які потрібно вживати лише при офіційному підтвердженні отруєння радіоактивним йодом.

Віримо, що ні нашому поколінню, ні прийдешнім не доведеться з усім цим стикатись.

Віримо у перемогу нашої країни.

Читайте також

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

Топ дня
Вибір редакції
На початок