Перейти до основного змісту
Пішли на фронт добровольцями: у Хмельницькому попрощалися з двома захисниками, які загинули у Пісках

Пішли на фронт добровольцями: у Хмельницькому попрощалися з двома захисниками, які загинули у Пісках

Пішли на фронт добровольцями: у Хмельницькому попрощалися з двома захисниками, які загинули у Пісках
. Фото: Суспільне Хмельницький.

Із двома захисниками з Хмельницького, які загинули на початку вересня в Пісках – 49-річним Арсенієм Пільцем та 57-річним Анатолієм Заверухою сьогодні попрощалися в обласному центрі. Обоє військовослужбовців з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровольцями пішли на фронт.

49-річний Арсеній Пілець родом із Кам’янець-Подільського району. Там в нього залишились старенькі батьки. Чоловік замолоду відслужив строкову службу, після того все життя проживав та працював в Хмельницькому, з дружиною виростили двох синів, розповідає його друг дитинства Сергій Задорожний. Каже – в березні, на початку повномасштабного вторгнення, Арсеній Пілець сам вирішив піти добровольцем на фронт.

"Була в нас розмова перед тим. Каже: "Таке робиться в нас в Україні. Є діти, є сім’я". Так він мені сказав: "Я вирішив і все таки піду – буду захищати нашу країну. Свою сім’ю, свою родину", – згадує друг дитинства загиблого Сергій Задорожний.

"Я вирішив і все таки піду – буду захищати нашу країну. Свою сім’ю, свою родину", - з такими словами Арсеній Пілець пішов добровольцем на фронт.
"Я вирішив і все таки піду – буду захищати нашу країну. Свою сім’ю, свою родину", – з такими словами Арсеній Пілець пішов добровольцем на фронт. Фото: Суспільне Хмельницький.

Арсеній Пілець загинув 1 вересня в Пісках, біля Донецька, під час виконання бойового завдання, коли рятував інших військових на позиції, розповідає його побратим Василь.

"Вони зайшли на позиції в Піски. Це була остання позиція. П’ятеро людей і заступника командира взводу накрило, засипало. Він побіг їх витягувати і танк накрив його зразу всього. Ноги йому перев’язали і відправили на броні в евакуацію. Він помер на броні від втрати крові", – розповідає побратим.

Другий захисник, з яким сьогодні прощались, – 57-річний Анатолій Заверуха. Чоловік віддав життя за Україну в Пісках наступного дня – 2 вересня. До повномасштабного вторгнення Анатолій працював в Хмельницькому водієм в одній зі служб таксі, розповідає його колега Марія Олефір.

"Я працюю диспетчером на нашій службі таксі. З Толіком працювали ми дуже давно, ще коли були радіостанції. Досі пам’ятаю, як він мене по радіостанції називав тьотя Маша", – каже жінка.

Анатолій Заверуха пішов воювати одразу, як тільки в Україні почалася повномасштабна війна.
Анатолій Заверуха пішов воювати одразу, як тільки в Україні почалася повномасштабна війна. Фото: Суспільне Хмельницький.

Анатолій Заверуха в перші дні вирішив піти захищати Україну, але не говорив про це нікому з рідних, розповідає його родичка Олена. В нього залишились три дочки та онука.

"Ми взнали вже потім, чисто випадково, на Паску, коли наша родина вся зібралась, спитали, де Толік? І так ми й дізнались. Практично так – він пішов зразу. І мені не дивно, що він пішов добровольцем. Ми знали, що так буде", розповідає Олена.

Захисників України Арсенія Пільця та Анатолія Заверуху поховали на Алеї Слави кладовища в мікрорайоні Ракове.

Читайте також

Читайте нас у Telegram Viber та Instagram

Топ дня

Вибір редакції

На початок