На півдні Хмельниччини почалися жнива. Наразі аграрії збирають ранні культури: озимий ячмінь, горох, ріпак. Окремі господарства, які восени посіяли зернові одеської селекції, почали обмолот пшениці.
Про це Суспільному розповіла головна спеціалістка з рослинництва управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної військової адміністрації Ванда Сердюк.
За її словами, першими на Хмельниччині почали жнива аграрії Кам’янець-Подільського району. Вони збирають озимий ячмінь. Станом на 12 липня ячменю зібрали на площі понад тисяча гектарів, і його середня урожайність - в межах 50 центнерів з гектара.
«Це трішки менше, ніж було у 2021 році, але це пов’язано з погодними умовами: недобору вологи, холодною весною і відсутністю опадів. Всього в області ми маємо зібрати 385 тисяч гектарів ранніх зернових культур. Найбільшу питому вагу займає пшениця, її посіяно 208 тисяч гектарів», - каже Ванда Сердюк.
Окремі господарства району почали обмолот озимої пшениці. За словами керівника сільськогосподарського підприємства, голови Всеукраїнської аграрної ради в області Ігоря Гая, не в усіх аграріїв ячмінь, горох, ріпак чи пшениця вродили добре, бо не кожен дотримувався технологій через високу вартість азотних добрив і паливно-мастильних матеріалів. Чоловік додає: великою проблемою усіх аграріїв, а не тільки Кам’янеччини, є перехідні залишки минулого врожаю. Ними на 70 відсотків заповнені елеватори, трейдери збіжжя не купують, а перекупники правлять низьку ціну: за тонну пшениці дають три з половиною тисячі гривень, ячменю - дві тисячі сто гривень. Це вполовину менше, ніж торік.
«Тут не можна говорити ні про яку рентабельність. Адже, якщо десь сягає урожайність пшениці 4-4,5 тони, то ціна три з половиною тисячі гривень за тону не покриває собівартості. Це прямі збитки в сільському господарстві. Дві-чотири тисячі збитків з одного гектару», - розповів Ігор Гай.
Для внутрішніх потреб Хмельниччини зерна на рік треба 450-500 тонн. Торік збіжжя намолотили на понад 4 мільйона тонн та мали що продавати, каже Ванда Сердюк: «Колись в нас були гарно напрацьовані шляхи вивезення зерна, особливо кукурудзи: на Китай, Індію, в країни Латинської Америки, в Азію. 90 відсотків зерна, яке вивозилось, йшло через порти Одеси, Маріуполя, Миколаєва. Наразі, через заблоковані порти, експорт зерна неможливий».
Ігор Гай каже: фермери самотужки намагаються вивозити зерно з України через Ізмаїл на Болгарію, Польщу, Румунію. А щодо гречки, то її, за словами Ігоря Гая, посіяли вдосталь: «Цього року гречки посіяли більше, ніж у минулі роки. Коли я бачу на полицях магазинів кілограм гречки за 115 гривень, я не розумію, звідки така ціна на цю крупу. Така вартість не виправдана, тому що гречки за кількістю точно вистачить Україні. Хтось на цьому заробляє, але точно не аграрії».
Як розповіла Ванда Сердюк, основний хліб - озиму пшеницю - в області почнуть масово молотити за тиждень. Її прогнозована урожайність - 50-55 центнерів з гектара, це на рівні минулого року.
Читайте також
- Перевізник-монополіст оголосив про розірвання договорів: на Хмельниччині шукають нового перевізника
- Укриття в школах Хмельниччини. Яка ціна безпеки
