Перейти до основного змісту
У Хмельницькому попрощалися з військовим Едуардом Садомським, який загинув на Харківщині

У Хмельницькому попрощалися з військовим Едуардом Садомським, який загинув на Харківщині

У Хмельницькому попрощалися з військовим Едуардом Садомським, який загинув на Харківщині
. Фото: Суспільне.

У Хмельницькому попрощалися з 48-річним бійцем Збройних сил України Едуардом Садомським, який під час бою підірвався на міні поблизу міста Ізюм, що у Харківській області. Провести у останню путь добровольця прийшли родичі, друзі й знайомі, приїхали побратими та земляки – з Ярмолинець і його рідного села Коритна.

Едуарду Садомському було 48 років, він був військовим за фахом, служив спочатку в десантних військах, далі працював у пенітенціарній службі та вже вийшов на пенсію-розповідає одна із доньок загиблого Богдана. Дівчина каже: на війну батько пішов добровольцем 25-го лютого. Був десантником, та направили його служити в танковий підрозділ.

«Україна здобула Героя, а ми з сестрою втратили батька, який героєм для нас був завжди. Він говорив: завжди треба бути чесним. В першу чергу, чесним перед собою і перед людьми, щоб не було соромно», - каже Богдана Садомська.

За її словами, тато загинув 4 квітня. Він підірвався на міні.

«Подзвонив побратим, сказав, що наїхали на міну, батько постраждав найбільше, а його дивом Господь врятував, його просто викинуло з машини», - розповідає донька загиблого.

Едуард Садомський загинув 4 квітня. Його машина наїхала на міну.
Едуард Садомський загинув 4 квітня. Його машина наїхала на міну. Фото: Суспільне.

Родичка покійного Юлія говорить: тіло Едуарда було важко забрати з поля бою.

«Волонтери не могли зразу його забрати, там дуже були обстріли, декілька днів чекали, щоб можна було забрати його і ще одного хлопця», - розповідає Юлія.

Донька Богдана каже: рідні відмовляли тата йти на війну, мама плакала, та він нікого не слухав.

«Мама дуже плакала, бабуся плакала, сестра плакала, а мені тепер соромно, бо я слова не сказала. Я пишалася, що він пішов. Він мене так навчив. Я була переконана, що він повернеться», - розповідає Богдана Садомська.

Володимир із села Коритна, звідки був родом Едуард, каже: загиблого земляки поважали й любили.

«Його всі любили, всі хотіли його бачити. Траур був, ніхто не міг повірити, всі думали, може, він живий?», - говорить товариш загиблого.

Зі слів родички Юлії, смерть Едуарда - втрата для всієї родини. Особливо ж для вдови та двох доньок.

«Я не знаю, як вони будуть далі жити без нього. Він був всім для них», - каже жінка.

Читайте також

Топ дня
Вибір редакції
На початок