Перейти до основного змісту
«Ми всі злетимо»: як вчителька з Хмельниччини поверталася до життя після загибелі чоловіка на фронті

«Ми всі злетимо»: як вчителька з Хмельниччини поверталася до життя після загибелі чоловіка на фронті

Фото Наталії на заході сонця
Фото Наталії на заході сонця, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Майже три роки після загибелі чоловіка вчителька Наталія Шейдик поверталася до життя. Чоловік Василь загинув, захищаючи Україну, у 2023 році. Разом вони виховували двох синів. За словами жінки, після втрати їй було важливо не залишатися без справи. Тому вона працювала на городі, вирощувала квіти, зокрема хризантеми, займалася спортом і більше часу проводила з дітьми.

Про це Суспільне Хмельницький розповіла Наталія Шейдик.

Наталія переглядала світлини у сімейному архіві
Наталія переглядала світлини у сімейному архіві, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

«Так, праця це важка. Але коли зайняті руки — світла голова».

Окремо Наталія залучає до роботи синів. Пояснила, хоче привчити їх до відповідальності та показати цінність простої праці.

«Я хочу привчити дітей до роботи. Вони мають знати, що це село. Тут має бути викошено. Тут має бути вибрана гарбузка, підняте яблучко і піднятий горішок».

Діти Наталії: Тимофій та Костянтин
Діти Наталії: Тимофій та Костянтин, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

У вихованні дітей, пояснила жінка, головне їх чути, але не менш важливо і вимагати.

«Десь важко, десь треба гримнути, але загалом за три роки я бачу результат своєї роботи. Бо виховання — це робота. Ти їм даєш багато любові, але водночас ти їх виховуєш».

Наталія також залучає хлопців до спорту. Це, за її словами, один із способів, що допоміг їй впоратись з горем.

«Коли в тебе збирається дуже багато негативної енергії, йди в зал. Іди в зал. Тягай залізо, бий грушу, займайся боксом, вивільняйся».

Син Наталії грає на фортепіано
Син Наталії грає на фортепіано, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Тимофій Шейдик, пояснив, чому йому сподобалося займатися спортом.

«Нам так сподобалось, що ми на перерві, дві хвилини нам дав Назар, і ми пішли спостерігати за групою дітей. Вони боксу вчилися».

У сімї Шейдиків живе пес, якого волонтери привезли з Херсонщини.  Син Тимофій розповів про нього.

«Там, де він жив раніше, там все розбомбили. Він тепер злий на всіх. Він, як чує пилосос чи літаки, ховається під ліжко. І недолюблює інших людей. Але він добрий пес, якщо з ним почати гратися». 

Домашній улюбленець, який живе у родині
Домашній улюбленець, який живе у родині, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Жінка також продовжує працювати вчителькою. У Білогородському ліцеї вона викладає вже 12 років. За її словами, найбільше хоче навчити своїх учнів любові — до професії, землі та того, що вони роблять.

«Ти ж не вчиш предмету. Ти вчиш великої філософії життя».

Любов до професії, за словами жінки, їй свого часу прищепила перша вчителька. Саме тоді Наталія побачила себе у професії педагога.

«Вона нам завжди не стільки теорії давала, скільки життя, життєвих історій. І десь там, напевно, я себе побачила — в тих життєвих історіях, в тій любові і в цій професії».

Жінка показала сімейні знімки, зокрема на фото видно її татуювання у вигляді крила
Жінка показала сімейні знімки, зокрема на фото видно її татуювання у вигляді крила, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Після смерті чоловіка жінка зробила собі татуювання із крилом. Таке саме крило, пояснила вона, є на пам'ятнику Василя, її загиблого чоловіка.

«Чоловік мріяв зробити собі татуювання "Сім'я — моє життя". Тепер це лишилось моїм життєвим кредо. В серпні 2023 року Вася загинув. Дуже я тішуся з того, що ми встигли побачити гори і море».

Костянтин Шейдик, син Наталії, пригадав спогади про поїздку на море.

«Я пам'ятаю, як ми всі зайшли в те море, і брата перевертає хвиля. Він просто робить таке гарне сальто і потім його тато дістає з води».

Наталія сидить на ганку із сином, поблизу із власно вирощеними квітами у горщиках
Наталія сидить на ганку із сином, поблизу із власно вирощеними квітами у горщиках, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

До повномасштабного вторгнення вони з чоловіком почали займатись квітами. Наталія пригадала, чоловік підтримував кожне її починання. Вона вирощує близько 2,5 тисяч кущів хризантем.

«Хочу, щоб мої квіти цвіли у всіх незламних містах України: в незламному Харкові і в незламному Києві».

За її словами, із квітами допомагають рідні. Також до роботи залучає синів.

Син допомагає Наталії у догляді за хризантемами
Син допомагає Наталії у догляді за хризантемами, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Подружжя також мріяло разом стрибнути з Кам'янець-Подільського мосту. Цього вони не встигли зробити. Тепер Наталія планує здійснити іншу мрію — стрибнути з Оболонського мосту.

«Мрію цю ми не реалізували, але в мене є мрія стрибнути з Оболонського моста. Я її обов'язково реалізую».

Металевий брелок-жетон із лазерним гравіюванням
Металевий брелок-жетон із лазерним гравіюванням, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Наталія пояснила, що відновлення після втрати не відбувається одразу, а до повного відновлення йшла три роки.

«Відновлення не відбувається отак. Воно відбувається поступово. Ти проживаєш і ти приходиш до висновку. І той біль, який сидів, стало легше, я їх вирівняла. І там в мене крила на спині. І ми будемо злітати. Ми всі злетимо, дівчата, бо в нас стільки сили, якої ми ще не відкрили».

Вона розповіла, що сьогодні намагається жити гідно — заради своїх дітей і пам'яті про чоловіка.

«Бо нам потрібно жити, і жити гідно заради тих, хто віддав за нас своє життя».

Наталія розповіла свою історію
Наталія розповіла свою історію, жовтень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький

Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.

Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок