У військово-історичному музеї Хмельницького Палацу творчості дітей та юнацтва представлена одна з двох живописних панорам, присвячених військовій тематиці. Таких панорам в Україні лише дві, - каже методистка палацу творчості Світлана Довгань. Одна з них розташована у Севастополі, а інша - у Хмельницькому.
Панорама присвячена визволенню Проскурова ( з 1954 року - Хмельницький) від німецьких військ у березні 1944 року в ході Проскурівсько-Чернівецької операції. Вона знаходиться у спеціально побудованому для неї приміщенні Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва. В Україні живописних панорам з предметним планом і круговим оглядом лише дві, розповідає методистка Світлана Довгань.

Картина, яку треба дивитися по колу
«Оце панорамне зображення визволення міста Проскурова у березні 1944 року, воно є родзинкою нашого міста. Чому панорама? Тому що «пано» – це дивитися , а «рама» – по колу. У нас теж зображення замкнене, розміщене по колу», - каже Світлана Довгань.
За її словами, кругове полотно панорами «Звільнення Проскурова» має довжину близько 40 метрів і висоту 3 метри. У 1988 році його написали і змонтували київські художники Владислав Мамсіков та Володимир Волков.

«Два молодих художника Волков та Мамсіков, хлопці, які не бачили війни, усього за 6 місяців створили ось таке полотно, такий витвір мистецтва. В своїй роботі вони опиралися на історичні факти , їх консультували ветерани, учасники бою за місто Проскурів. До речі, коли хлопці створювали панораму, вони зобразили голубе-голубе небо. Коли прийшли консультанти-ветерани і побачили це, то сказали, що так, тоді була весна і небо було блакитним, але коли йшли бої за Проскурів, то небо було чорне від диму. І тоді хлопці домальовували ось цей дим, вибухи, що б відтворити оту реальну картину бою за місто Проскурів», - розповідає Світлана Довгань.
Реальна історія з елементом вигадки
Панорама, продовжує Світлана Довгань, зображує бойові дії на околиці Проскурова, на місці теперішнього Проспекту Миру. Навколо — атаки, вогневі і рукопашні сутички, підбиті і діючі танки, літаки, кулемети й інша техніка, ілюзія вогню, диму.
«Місто Проскурів було надзвичайно укріплене німецькими військами, тому що залізничний вузол станції Гречани був стратегічно важливим для них. На цій панорамі можна побачити маленьке місто Проскурів. Таким він був у березні 1944 року з невеликими глинобитними хатками і лише невелика кількість двоповерхових кам’яниць було. На самому полотні зображені реальні історичні моменти», - говорить методистка Палацу творчості дітей та юнацтва.

Вона додає: фрагменти панорами розповідають і про льотчиків - полковника Лева Шестакова та лейтенант Валентина Єлькіна, які загинули в небі над Проскуровим, і про артилериста капітана Філіпова, який викликав вогонь на себе і загинув у цьому бою.
«Полотно створювалося на розповідях ветеранів, на історичних фактах, по фотографіях, але є деякі моменти, які не зовсім відповідають дійсності. Наприклад , командний пункт, який розміщувався у селі Іванківці. Художники зобразили там маршала Жукова, якого насправді там не було», - розповідає Світлана Довгань.
«Солдати, які пройшли війну, тут плакали»
Бої за місто точилися 21 день. Проскурів було звільнено від німецьких військ о 5 ранку 25 березня 1944 року. В боях за Проскурів загинуло 3252 воїна радянської армії. Усі вони поховані у братських могилах на території міста Хмельницького
«Солдати, які пройшли війну, отут, на цьому оглядовому майданчику, плакали, дивлячись на зображення, на оцей бій. І тоді, слухаючи їх, ми сподівалися, що це вже остання війна на нашій українській землі. Але, на жаль, на сході нашої країни знову точаться бої», - підсумовує Світлана Довгань.
На сьогоднішній день панорама «Визволення Проскурова» є частиною експозиції військово-історичного музею боротьби України за свою державність, незалежність, гідність та свободу.
Читайте також
- Покладанням квітів і хвилиною мовчання: у Хмельницькому відзначили День пам’яті та примирення
- На Хмельниччині перепоховали бійця, який під час Другої Світової загинув під Ленінградом
- "Не дослужив тиждень до повернення": у Волочиську попрощалися з військовим Романом Гуляком