На Хмельниччині перепоховали бійця, який під час Другої Світової загинув під Ленінградом

На Хмельниччині перепоховали бійця, який під час Другої Світової загинув під Ленінградом

На Хмельниччині перепоховали бійця, який під час Другої Світової загинув під Ленінградом Фото: Суспільне.

Останки уродженця села Гнатівці Хмельницького району Євгена Животовича, який у 1941-му році зник безвісти під час оборони Ленінграду, 6 травня, після панахиди та з військовими почестями, поховали на цвинтарі в рідному селі.

Його племінник Віктор Животович розповів Суспільному: родина 80 років не знала, чи живий Євген, та де він. Розшукали й доправили в Гнатівці рештки молодшого лейтенанта пошуковці з неурядових організацій України та Росії.

Повернули в рідну землю

Молодшого лейтенанта Євгена Животовича відспівує місцевий священик. Військові обласного терцентру комплектування та соціальної підтримки салютують.

«Кожна людина, яка прийняла хрещення, має піти з цього світу по християнському - має бути закрита домовина, має відслужитися та відспіватися», - каже отець Іван, протоієрей Православної церкви України.

Мати бійця померла у 1974 році, так і не дізнавшись, де її син. Фото: Суспільне. Поділля.Фото: Суспільне.

Мати бійця померла у 1974 році, так і не дізнавшись, де її син. Фото: Суспільне. Поділля.

27-річного зниклого безвісти на підступах до Ленінграду в 1941-му році бійця ховають поряд із могилою матері – Наталії Животович, яка, як розповідає її сусідка Олена Суховірська, прожила 102 роки й померла в 1974-му, так і не дізнавшись, де її син.

«Прожила довге життя. Очевидно, і він прожив би довге життя, ростив дітей, няньчив внуків, але загинув далеко від рідного дому. Хай йому земля буде пухом», - каже жінка.

Олена Суховірська додає: в їхньому селі вперше таке поховання – за 80 років після загибелі людини. З її слів, ховати земляка, про якого 80 років не було жодної звістки, прийшли всі, хто міг.

Внука назвали на честь зниклого безвісти

Невістка рідної сестри Євгена Животовича Віра Чорна каже: її свекруха мала шестеро дітей, і зниклого безвісти Євгена згадувала щодня.

«Вона дуже за ним сумувала. Ми навіть внука назвали в честь нього, щоб вона раділа», - розповідає пані Віра.

Племінник Євгена Животовича Віктор, який приїхав на поховання з Дніпра, згадує, як отримав повідомлення від пошуковців, що останки його дядька Євгена знайшли.

«Несподівано це було – якась і тривога, і радість. Жаль тільки, що ніхто не взнає того, що його таки знайшли з батьків і близьких рідних», - каже чоловік.

Знайшли під Петербургом пошуковці

Рештки бійця Червоної Армії, якому за 3 дні до загибелі присвоїли звання молодшого лейтенанта та довірили командування взводом, знайшли пошуковці громадської організації «Союз пошукових загонів України». Її керівник з Чернігова Василь Журахов, полковник у відставці, говорить: останки й особисті речі Євгена Животовича знайшли поблизу Петербурга. Молодший лейтенант загинув у грудні 41-го року, обороняючи тодішній Ленінград.

«Вони в траншеї займали оборону, там і загинули, на полі бою, були прикопані або закидані землею», - розповідає Василь Журахов.

Євген Животович, за словами пошуковців, загинув у грудні 1941 року, обороняючи тодішній Ленінград. Фото: Суспільне. Поділля.Фото: Суспільне.

Євген Животович, за словами пошуковців, загинув у грудні 1941 року, обороняючи тодішній Ленінград. Фото: Суспільне. Поділля.

За його словами, їхня організація займається пошуком зниклих безвісти на території колишнього СРСР. Найбільше співпрацює з неурядовими організаціями Російської Федерації.

«Я особисто займаюся цим вже другий десяток років. За ці роки порахувати складно, скільки людей знайшли - на сотні йде лік. За вісім останніх місяців ми передавали в Російську Федерацію 37 останків бійців, що загинули під час Другої Світової війни. Звідти нам передали шість останків», - каже Василь Журахов.

Показує ще дві труни, які везе від російського кордону в Черкаси. Це – останки українських солдатів, які загинули в другій світовій під Смоленськом і Новгородом.

«Ось у таких касках вони воювали», - показує предмети, що були викопані разом із останками бійців. Каже, ці речі передає в місцеві музеї.

«Ми знаходимо та ідентифікуємо солдат, які загинули у 41-42-ому роках, вони з медальйонами були. В 43-му медальйонів уже не було, лише ордени і медалі, а також особисті речі, за якими можна встановити, ким був загиблий», - каже керівник «Союзу пошукових організацій України».

За особистим медальйоном ідентифікували й Євгена Животовича, додає Василь Журахов. У ньому були всі дані про бійця, фотографія, а поряд - особисті іменні речі.

«В записці було точно вказано його місце проживання – Меджибізький район, Кам`янець -Подільська область», додає племінник Євгена Животовича Віктор.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди