Напередодні Провідної неділі жителі Хмельниччини займаються впорядкуванням кладовищ. Для того, аби могили рідних залишалися охайними без постійного нагляду варто обрати відповідні рослини, які підійдуть для обмежених площ та матимуть контрольований ріст.
Про це Суспільному розповіла доцентка кафедри екології та біологічної освіти, керівниця Ботанічного саду Хмельницького національного університету (ХНУ), кандидат біологічних наук Людмила Казімірова.
З її слів, на кладовищах варто відмовлятися від штучних рослин.
"На сьогодні живі рослини на місцях поховань – це не лише про естетику, а й про екологічну відповідальність та доцільність і, навіть, певну філософію пам’яті. Вони природно вписуються в простір, створюють відчуття спокою, тиші й гармонії, водночас виконуюють і певні екологічні функції — очищують повітря, стабілізують грунт, підтримують мікроклімат і сприяють біорізноманіттю".
Людмила Казімірова розповіла, що штучні рослини, які використовують на місцях поховань несуть шкоду довкіллю.
"Штучні квіти часто здаються зручним і довговічним рішенням, але за цією практичністю приховується серйозна екологічна й певною мірою етична проблема. Ці вироби виготовляються з пластику, полімерів, синтетичних тканин і фарб, які не розкладаються природним шляхом десятки, а іноді й сотні років. Під впливом сонця, вітру та опадів ці матеріали поступово руйнуються, розпадаються на дрібні частинки, утворюючи мікропластик, який потрапляє у ґрунт, воду і повітря".
Доцентка кафедри екології та біологічної освіти зазначила, що штучні рослини складно утилізувати.
"Проблема посилюється тим, що такі квіти швидко втрачають вигляд і перетворюються на відходи. А якщо їх спалюють, у повітря потрапляють токсичні речовини, зокрема діоксини, небезпечні для здоров’я людини".
Людмила Казімірова розповіла, що краще на кладовищах садити рослини з повільним ростом, компактною кроною та стабільною декоративністю без інтенсивного догляду.
"Традиційно в Україні висаджують барвінок. Він має символічне значення вічності й пам’яті, а також добре пристосований до різних умов зростання, і на сонці, і в напівтіні. Окрім нього, часто використовують ґрунтопокривні рослини, такі як очиткиОчиток — це великий рід багаторічних рослин-сукулентів із родини товстолистих, що налічує понад 600 видів. Це невибагливі, посухостійкі та морозостійкі рослини з м’ясистим листям., чебреціЧебрець — це багаторічна ефіроолійна рослина (напівчагарник) родини глухокропивових, що має сильний аромат., флокси шиловидніФлокс шиловидний — це низькорослий, вічнозелений багаторічний ґрунтопокривна рослина, що утворює щільні, барвисті килими або подушки висотою 10–20 см., молодилаМолодило — це рід багаторічних сукулентних рослин родини Товстолисті, відомих своєю здатністю утворювати щільні розетки м'ясистого листя. Вони надзвичайно невибагливі, посухостійкі та морозостійкі, часто використовуються в ландшафтному дизайні для альпійських гірок, рокаріїв та килимових посадок., а також декоративні багаторічники – хостиХоста (або функія) — це багаторічна декоративно-листяна трав'яниста рослина родини Спаржевих, яка цінується за тіньовитривалість, невибагливість та різноманітність кольорів і форм великого листя., гвоздикиГвоздика (Dianthus) — це рід переважно багаторічних трав'янистих рослин та напівчагарників родини гвоздикових, що відрізняються запашними квітками з бахромою, цвітуть з травня по серпень і популярні у флористиці, садових клумбах та на зріз., лавандиЛаванда — це багаторічний вічнозелений напівчагарник із родини ясноткових (Lamiaceae), відомий своїми ароматними колосоподібними суцвіттями фіолетового, синього, рожевого або білого кольору., низькорослі злакиНизькорослі злаки — це декоративні трав'янисті багаторічники висотою переважно до 30–50 см, які використовуються в ландшафтному дизайні для створення бордюрів, килимових покриттів, альпійських гірок та рокаріїв.".
Очиток, чебрець, хост, гвоздики, флокс, молодило, лаванда, злаки. Getty Images
За словами керівниці ботанічного саду ХНУ, не варто садити великі дерева із агресивною кореневою системою та швидкорослі кущі, які можуть порушувати конструкції поховань.
"Окремі муніципалітети у країнах Європи забороняють дерева і кущі на могилах через ризики пошкоджень і видаляють їх. У деяких випадках доречні невеликі вічнозелені кущі, наприклад низькорослі чи карликові ялівці, туї, які зберігають охайний вигляд упродовж року. Сьогодні селекціонери пропонують цікаві сорти карликових сосенКарликові сосни — це низькорослі декоративні хвойні рослини (переважно гірської сосни), які зазвичай досягають 0,5–2 метрів у висоту, мають щільну крону, повільний приріст., ялинЯлина — це рід вічнозелених хвойних дерев із родини Соснових, що вирізняється конусоподібною кроною, чотиригранною гострою хвоєю та повислими шишками., ялицьЯлиця — це рід вічнозелених хвойних дерев із родини соснових, що вирізняється м'якою, плоскою хвоєю (часто з двома білими смужками знизу), гладкою корою та шишками, які ростуть вертикально вгору і розпадаються на дереві., таволгТаволга — це багаторічна трав'яниста рослина або кущ з родини Розових, що славиться цілющими властивостями та декоративністю., ягелівЯгель (або оленячий мох) — це збірна назва кількох видів кущистих лишайників (переважно роду Кладонія), які ростуть у тундрі, мають світло-сірий або білуватий колір, ростуть дуже повільно (3–5 мм на рік).. Хто часто відвідує кладовище може розширити асортимент трояндами невисокими флорібундами Троянди флорібунда — це популярна група рясноквітучих кущових троянд, отриманих схрещуванням чайно-гібридних та поліантових сортів. Вони вирізняються безперервним цвітінням з літа до осені, суцвіттями по 3–10 бутонів, високою морозостійкістю та стійкістю до хвороб.чи патіоТроянди патіо — це група низькорослих (зазвичай 30–70 см) кущових повторноквітучих троянд, що відрізняються компактністю, рясним цвітінням та махровими квітками.".
Ялина, таволга, карликова сосна, ягель. Getty Images
Людмила Казімірова зазначила, що окремі застереження також є щодо традиційних насаджень
"СамшитСамшит — це рід повільнорослих вічнозелених чагарників або невеликих дерев родини самшитових., який часто є традиційним "кладовищним" кущем, але в Україні останніми роками масовано поширена самшитова вогнівка, яка зʼїдає самшит на кілька днів. Без систематичного нагляду можна втратити ці рослини".
Доцентка кафедри екології та біологічної освіти розповіла, що при посадці важливо враховувати умови, в яких рослини зростатимуть.
"Кладовища зазвичай мають обмежений доступ до води, а ґрунт там часто ущільнений і не завжди родючий. Саме тому варто звертати увагу на тип ґрунту: піщані ділянки швидко висихають і більше підходять для посухостійких рослин, тоді як глинисті довше утримують вологу, але можуть бути важкими для кореневої системи. Найбільш сприятливим є чорнозем, однак навіть у такому випадку не завжди є можливість регулярного догляду".
За словами Людмили Казімірової, обрати рослини для посадки можна за типом ґрунту.
"Зорієнтуватися у типі можна без спеціальних аналізів, достатньо звернути увагу на його структуру та на рослини, які ростуть поруч. Це природна підказка. Найпростіший тест – "на дотик". Наприклад, глина відчутно липне до пальців сильніше, ніж пісок, піщаний ґрунт розпізнається візуально".
Фахівчиня зазначила, найкраще обирати культури, які витримують посуху, не потребують частого поливу чи обрізання і можуть рости багато років без пересадки. Саме такі рослини дозволяють зберігати доглянутий і гідний вигляд місця пам’яті навіть за мінімального втручання людини.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
