Жителька Хмельниччини Радослава-Ясна кілька років тому перейшла до рідновірських традиційРідновірство — це сучасний релігійний рух, спрямований на відродження дохристиянських слов'янських вірувань, традицій та світогляду. Основні традиції включають . Відтоді вона відзначає Новоліття (Новий рік) — початок року у день весняного рівнодення з 20 на 21 березня. Це символізує перемогу світла над темрявою, пробудження природи та народження ЯрилаЯрило (Ярила) — у слов'янській міфології бог весняного сонця, родючості, палкої пристрасті та розквіту творчих сил природи, що уособлює молоду, нестримну (яру) силу..
Про це Суспільне Хмельницький розповіла жителька області Радослава-Ясна.
За її словами, у рідновірських громадах Новий рік не збігається з календарним 1 січня. Часто його пов’язують із природними циклами.
"Для нас початок нового року — це не умовна дата в календарі, а оновлення природи. Ми відзначаємо його навесні, коли прокидається земля, прилітають птахи, розквітає природа".
Жінка розповіла, що святкування зазвичай відбувається в колі громади або родини на природі. Учасники збираються біля вогнища, проводять обрядові дії, співають та готують символічні страви.
"Ми запалюємо вогонь як символ нового початку, дякуємо богам, зокрема, Ярилу і предкам за прожитий рік. Також є обряд очищення через вогонь або воду, який має глибоке коріння. Його сенс — символічно "спалити" старе і відкритися новому. Вогонь — символ очищення, сили та нового життя. Через нього часто стрибають, щоб очиститися від усього поганого або спалюють символічні речі. Вода — ще один елемент очищення: купання в річці або обливання водою символізує оновлення".
За словами Радослави-Ясної, важливою частиною святкування є традиційна їжа. У громаді готують прості страви, які можна приготувати із сезонних продуктів.
"Це можуть бути каші із зерна, хліб, узвар, мед і горіхи. Іноді страви готують на відкритому вогні. Їжа має символічне значення — це дари землі, якими діляться між собою".
Жінка зазначила, що окрему увагу приділяють обрядовому одягу. Учасники святкування часто вдягають стилізоване вбрання, натхнене давньослов’янськими традиціями.
"Учасники вдягають вишиті сорочки, довгі сукні або туніки з натуральних тканин. Також використовують пояси, вінки чи обереги. Це не точна реконструкція, а радше відтворення символіки та зв’язку з корінням".
Радослава-Ясна пояснила, що рідновірство — сучасна течія, яка відтворює дохристиянські вірування слов’ян. В Україні існують різні громади, їхні обряди можуть відрізнятися залежно від традиції.
"Для мене такий спосіб святкування є більш усвідомленим і наближеним до природи. Це про гармонію з собою, світом і тими, хто був до нас".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
