У католицькій традиції 14 лютого насамперед вшановують не лише святого Валентина. Цього дня в церковному календарі згадують кількох святих, а першість належить слов’янським просвітителям — Кирилу і Мефодію.
Про це Суспільному розповів настоятель парафії Христа Царя Всесвіту у Хмельницькому, отець Микола Лучинський.
"В католицькій церкві є мартирологМартиролог (від грец. μάρτυς — свідок, мученик) — це церковна книга або список, що містить імена християнських мучеників, які впорядковані за датами їхньої кончини та вшанування. Зазвичай включає короткі відомості про обставини смерті. У переносному значенні — це перелік жертв репресій, катастроф, воєн або перелік страждань. — щоденне згадування святих. І на 14 лютого перше місце займають святі Кирило і Мефодій. Лише потім іде спомин святого Валентина, а після нього ще кілька святих".
Два святі Валентини і чому саме він — покровитель закоханих
За словами отця Миколи, історично існувало щонайменше два мученики з ім’ям Валентин.
"Один був священником і лікарем у Римі. Його стратили приблизно 268-270 року під час переслідування християн. Другий — єпископ міста Терні, який загинув трохи пізніше, за імператора Авреліана".
Саме з єпископом Терні пов’язують легенду про покровителя закоханих, пояснив отець.
"Імператор Клавдій ІІ заборонив чоловікам одружуватися, щоб мати сильну армію. А єпископ Валентин таємно благословляв шлюби. За це його ув’язнили і вбили. Людська вдячність і зробила його покровителем закоханих".
Як християнське свято замінило язичницьке
День святого Валентина, зі слів отця Миеоли, закріпив у церковному календарі Папа Геласій I у 496 році.
"Це зробили, щоб витіснити язичницькі луперкаліїЛуперкалії — це давньоримське язичницьке свято родючості, очищення та пастушества, яке відзначалося з 13 по 15 лютого на честь бога Фавна (Луперка). Кульмінація проходила 15 лютого, включаючи жертвопринесення, бенкет та ритуальні пробіжки жерців-луперків, які шмагали жінок шкіряними ременями для забезпечення плодючості. — свято плодючості й вільної любові. Християнство натомість підкреслило гідність людини і духовний вимір любові".
Отець Микола Лучинський пояснив, що у християнстві йдеться не лише про романтику.
"Йдеться про любов, яка приймає, поважає і піклується. Не використання людини, а відповідальність одне за одного".
Звідки взялися валентинки
За легендою, під час ув’язнення Валентин подружився зі сліпою дівчиною — донькою наглядача, пояснив отець Микола Лучинський.
"Перед стратою він залишив їй записку з підписом "Твій Валентин". Звідси традиція валентинок — не просто подарунок, а знак уваги і турботи".
Не лише закохані: коли ще моляться святому
Отець Микола додав, що у традиції церкви Валентин — не тільки покровитель пар.
"До святого звертаються також у труднощах подружжя, у сімейних кризах. І навіть при хворобах — його вважали заступником від епілепсії та одержимості".
Свято сьогодні — більше, ніж подарунки
На думку отця Миколи, сучасне святкування часто втрачає зміст.
"Сьогодні це часто комерція — купити листівку. Але важливо, щоб була суть: увага, примирення, турбота. Бо можна подарувати валентинку і не поцілувати — і це вже не любов".
Хоча День святого Валентина у світі став радше світським святом, зі слів отця, у християнській традиції він нагадує про жертовність і відповідальність у стосунках — і саме тому пов’язаний не лише з романтикою, а передусім із вибором любити.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
