Вінки на воді, стрибки через вогнище та пошуки квітки папоротіЦвіт папороті (також квітка щастя, Перунів цвіт) — це міфічна чарівна квітка зі слов'янських легенд, яка нібито розквітає лише на одну мить опівночі в ніч на Івана Купала. За переказами, вона дарує людині надприродні здібності: розуміння мови тварин, можливість бачити заховані скарби та вічне щастя. — з цими традиціями в українців асоціюється свято Івана Купала, яке відзначають у ніч з 23 на 24 червня, зокрема й на Хмельниччині. Водночас у християнській традиції цього дня вшановують Різдво Івана ХрестителяРіздво Івана Хрестителя (Івана Предтечі) — це одне з найбільших християнських свят, яке відзначається 24 червня. Воно присвячене народженню пророка, який згодом хрестив Ісуса Христа в річці Йордан.. Попри те, що ці дати збігаються в народній культурі, їхнє походження пояснюють по-різному.
Про походження свята, народні звичаї та ставлення до них церкви Суспільному розповіли священник та керівник інформаційного відділу Хмельницької єпархії Православної церкви України (ПЦУ) Захарій Залізний та директорка Деражнянського міського історичного музею Леся Долінська.
Церква не ототожнює народне свято Івана Купала з Різдвом Івана Хрестителя, яке відзначають 24 червня за новоюліанськимНовоюліанський календар (або переглянутий юліанський) — це точніший різновид юліанського календаря, який прибирає зайві дні за рахунок пропуску 7 діб кожні 900 років. В Україні його було офіційно прийнято Православною Церквою України та Українською Греко-Католицькою Церквою. календарем, пояснив священник.
За його словами, Різдво Івана Хрестителя є одним із трьох свят Різдва, які вшановує християнська традиція.
"Ми святкуємо тільки три різдва в рік: Різдво Ісуса ХристаРіздво Христове — це одне з найважливіших християнських свят, яке відзначає народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі. Подія започаткувала нову еру та символізує втілення Бога, який прийшов у світ для спасіння людства. Більшість християн (включно з Православною церквою України та Українською Греко-Католицькою Церквою) святкують Різдво 25 грудня за новоюліанським календарем., Різдво Божої МатеріРіздво Пресвятої Богородиці (Також відоме як Друга Пречиста) — одне з найбільших християнських свят. Воно присвячене народженню Діви Марії, матері Ісуса Христа. У церковному календарі це свято щороку відзначається 8 вересня. і Різдво Івана Хрестителя. Тому що він був і пророком, і був тим предтечеюУ релігії предтеча (від старослов'янського «той, хто йде попереду») — це пророк або вісник, який своєю місією готує людей до приходу Спасителя (Месії) або важливих релігійних змін. Він виступає своєрідним "дороговказом", провіщаючи настання нової епохи., який готував шлях для служіння Ісуса Христа", — пояснив священник.
Водночас він наголосив, що Різдво Івана Хрестителя та Івана Купала мають різне походження.
"Різдво Івана Хрестителя і Івана Купала не мають між собою нічого спільного. Це язичницькеЯзичницьке — це все, що пов'язане з язичництвом (поганством) — давніми віруваннями, які базуються на багатобожжі (політеїзмі), шануванні сил природи та вірі в різних духів. Історично це слово походить від давньослов'янського "языкъ", що означало «народ» або "плем'я". свято, а це християнськеХристиянське свято — це день особливого релігійного вшанування важливих подій біблійної історії (життя Ісуса Христа та Діви Марії) або пам’яті святих. Вони супроводжуються спеціальними богослужіннями, молитвами та дотриманням певних традицій. свято. Можливо, десь назва Івана звучить співзвучно, але якихось традицій християнських, які були б схожі чи мали суміжність із язичництвом, немає", — сказав він.
За словами священника, церква також не пов’язує з християнською традицією поширені купальські обряди.
"Стосовно народних пускань вінків, вони мають певні інші спрямування. Вони мають не зовсім християнські значення. Тому церква до цього не має жодного відношення", — зазначив Захарій Залізний.
Священник розповів, що дата Різдва Івана Хрестителя пов’язана з євангельськоюЄвангельська історія — це сукупність оповідей про земне життя, вчення, чудеса, а також смерть і воскресіння Ісуса Христа, які викладені у чотирьох канонічних Євангеліях (від Матвія, Марка, Луки та Івана). Вона є головним змістом Нового Завіту та основою християнського віровчення. історією. Згідно із Святим Письмом, коли Діва Марія після БлаговіщенняБлаговіщення Пресвятої Богородиці — одне з найбільших християнських свят. Воно присвячене сповіщенню архангелом Гавриїлом Діві Марії про те, що вона непорочно зачне і народить Сина Божого — Ісуса Христа. За новоюліанським церковним календарем свято має незмінну дату і відзначається 25 березня. Подія святкується рівно за 9 місяців до Різдва Христового. прийшла до Єлизавети, матері Івана Хрестителя, та була на шостому місяці вагітності. Саме тому між святами Різдва Івана Хрестителя та Різдва Христового зберігається різниця у пів року.
"Є такий біблійний момент: після Різдва Івана Хрестителя день починає зменшуватися, а після Різдва Христового — збільшуватися. Тобто Іван Хреститель є ПредтечеюУ християнстві Іван Хреститель є Предтечею (попередником) Ісуса Христа. Він народився на кілька місяців раніше за Ісуса і присвятив своє життя тому, щоб готувати людей до приходу Спасителя, закликаючи до покаяння. перед Ісусом Христом", — пояснив священник.
Тобто астрологічно тут сенс проглядається із літнімЛітнє сонцестояння — це астрономічна подія, коли вісь обертання Землі нахилена до Сонця під мінімальним кутом у Південній півкулі, або максимальним у Північній. У цей день сонце піднімається на найвищу точку над горизонтом, через що ми отримуємо найдовший день та найкоротшу ніч у році. Астрономічно подія щороку припадає на 20 або 21 червня, з чого починається астрономічне літо. та зимовимЗимове сонцестояння — це астрономічне явище, під час якого Сонце займає найнижчу точку відносно земного горизонту. Для Північної півкулі (включно з Україною) це означає найкоротший світловий день і найдовшу ніч у році. Найчастіше це 21 або 22 грудня, залежно від року та його зсуву у високосному циклі. сонцестоянням, які стаються напередодні церковних свят, пояснив Захарій. Він пояснив цей момент словами із Біблії.
"Не може людина нічого приймати на себе, коли не буде дано їй з неба. Ви самі мені свідки, що я сказав: "Я не Христос, але посланий перед Ним". Хто має наречену, той жених; а друг жениха, який стоїть і слухає його, радістю радіє, почувши голос жениха. Оця ж моя радість сповнилася. Йому належить рости, а мені маліти", — пригадав священник.
Натомість за народними традиціями коріння свята Івана Купала сягає часів дохристиянських слов’ян, коли люди святкували найвищу силу Сонця — напередодні свята Купала відбувалось літнє сонцестояння, пояснила директорка Деражнянського міського історичного музею Леся Долінська.
"Цей день символізував вершину літа: найдовший день і найкоротшу ніч року. Наші предки вірили, що цього часу природа володіє особливою магічною силою, здатною очищати й зцілювати", — зазначила Леся Долінська.
Директорка міського історичного музею пригадала, що обряди Купала збереглися й донині.
"На Поділлі, Волині та в багатьох куточках України юнаки та дівчата збираються ввечері біля річки чи в лісі. Дівчата прикрашають так зване "гільце" або "Купало" — зрізане молоде деревце чи гілочку, оздоблюючи його квітами, стрічками, солодощами й навіть колючками, щоб захистити від жартівливих парубків. Хлопці тим часом здобувають "живий" вогонь — розпалюють багаття тертям сухих гілок. Біля цього багаття молодь водить хороводи, співає старовинних купальських пісень і стрибає через полум’я парами, тримаючись за руки. Вогонь і вода — головні очищувальні сили цього свята, що мали відганяти зло й зміцнювати здоров’я", — пояснила директорка.
За її словами, обов’язковим символом Купала був вінок.
"Дівчата збирали цілющі трави — м’яту, полин, барвінок, любисток та плели вінки з 12 рослин. Уночі вінки пускали за течією річки зі свічкою всередині: якщо вінок плив рівно — до швидкого шлюбу, якщо крутився чи тонув — коханий розлюбить, якщо плив найдовше — дівчину чекає найбільше щастя", — пригадала Леся Долінська.
Леся Долінська розповіла, що найбільша містична принада Купала — пошук квітки папороті.
"За легендою, папороть цвіте лише одну мить у купальську ніч, і той, хто її знайде, матиме дар розуміти мову звірів і володіти таємницями природи. Кажуть, що нечиста сила оберігає цю квітку, тому здобути її можуть лише найвідважніші", — пояснила директорка.
За її словами, що попри історичні заборони та спроби викорінити традицію, українці й сьогодні бережуть купальські пісні, обряди й віру в магію літньої ночі.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
