Українці з Хмельниччини, які перебувають за кордоном, можуть оформити спадщину дистанційно, однак процес має чіткі вимоги — від особистої заяви до правильного способу її легалізації.
Про це у випуску відеоподкасту "Юстиція Поруч" пояснила Оксана Слободяник, головний спеціаліст управління нотаріату Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
За словами фахівчині, найважливіше — подати заяву про прийняття спадщини особисто, навіть якщо спадкоємець перебуває в іншій країні.
"Закон прямо забороняє подавати заяву про прийняття спадщини через представника. Це має бути особиста воля спадкоємця", — пояснила Оксана Слободяник.
Для подачі заяви з-за кордону існує два варіанти, зазначила Оксана Слободяник:
1. Через консульську установу України.
- заява оформлюється українською;
- відповідає вимогам українського законодавства;
- не потребує легалізації чи перекладу;
- необхідно бути на консульському обліку.
"Заява, оформлена в консульстві, одразу підходить для українського нотаріуса", — зазначає фахівчиня.
2. У місцевого іноземного нотаріуса.
У такому разі:
- підпис спадкоємця засвідчує місцевий нотаріус;
- документ може потребувати апостиль, консульську легалізацію або діяти без легалізації — залежно від країни;
- після надсилання в Україну — обов’язковий переклад українською, який краще робити вже в Україні.
Оксана Слободяник пояснила, що строк, коли заява вважається поданою, є загальним — це шість місяців з дня смерті спадкодавця.
За її словами, ключове правило, що дозволяє не хвилюватися, якщо лист йде довго, це:
"Датою прийняття спадщини вважається дата відправлення заяви поштою, а не дата її отримання нотаріусом".
Оксана Слободяник повідомила, що на подання заяви одразу оформити довіреність не можна, проте на подальші дії зробити це заборони немає.
За словами фахівчині, після відкриття спадкової справи представник може:
- подавати документи,
- отримувати довідки,
- взаємодіяти з органами влади,
- представляти інтереси спадкоємця.
Головне — чітко прописати повноваження у довіреності, уточнила фахівчиня.
Легалізація документів: які країни що вимагають
Оксана Слободяник зазначила, що є певні вимоги щодо легалізації документів у тих чи інших країнах.
1. Без легалізації (двосторонні договори): Польща, Чехія, Молдова, Грузія. Необхідний лише переклад українською.
2. Апостиль (Гаазька конвенція 1961 року): Австрія, Німеччина, Італія, Франція, Іспанія та більшість країн ЄС.
3. Консульська легалізація: країни, що не є учасницями Конвенції і не мають договорів з Україною.
Для обрання нотаріуса є важливим місця відкриття спадщини — це останнє місце проживання померлого. Якщо його неможливо підтвердити, то береться до уваги місцезнаходження нерухомого майна, пояснила фахівчиня.
За словами Оксани Слободяник, спадкоємець може обрати будь-якого приватного чи державного нотаріуса відповідного округу.
"Передача справи іншому нотаріусу за бажанням спадкоємця не передбачена", — наголошує експертка.
Після отримання заяви нотаріус повинен перевірити, чи не відкрита спадкова справа раніше, зʼясувати наявність заповіту та висначити спосіб спадкування: за законом чи за заповітом, зазначила Оксана Слободяник.
За її словами, для спадкування за заповідом нотаріус витребовує документ та встановлює спадкоємців згідно з останньою волею померлого.
Що стосується спадкування за законом, то спадкоємці вступають у спадщину по чергах (усього пʼять черг). Потрібно надати документи про родинні зв'язки.
Фахівчиня зазначила, що нотаріус має доступ до Державного реєстру актів цивільного стану, тому може самостійно перевірити дані, якщо паперові документи втрачені.
Для для малолітніх і неповнолітніх спадкоємців існують особливості оформлення спадщини, зазначила Оксана Слободяник.
"Діти до 18 років вважаються такими, що автоматично прийняли спадщину, якщо протягом шести місяців не подано заяву про відмову", — пояснила Оксана Слободяник.
- Малолітні (до 14 років) — заяву подають батьки або опікун.
- Неповнолітні (14–18) — можуть подати заяву самостійно.
- Відмова від спадщини вимагає дозволу органу опіки.
У випадку, коли спадкодавець або майно знаходиться на окупованій території, то, за словами фахівчині, застосовується принцип екстериторіальностіЕкстериторіальність – це юридичний статус, який виводить фізичних або юридичних осіб, установи чи об'єкти з-під дії місцевого законодавства, підпорядковуючи їх частково або повністю законодавству іншої держави. Це поняття має кілька проявів: в міжнародному праві це стосується дипломатичного імунітету (наприклад, посольств), а також військових кораблів, літаків, космічних кораблів, які належать іноземній державі. В українському законодавстві термін також використовується для позначення можливості надання державних послуг без прив'язки до місцезнаходження об'єкта, наприклад, для реєстрації прав на нерухомість..
"Заяву про прийняття спадщини можна подати до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України".
Оксана Слободяник пояснила, що строки є стандартні. Якщо немає свідоцтва про смерть — 6-місячний строк відліковується з дня рішення суду про встановлення факту смерті.
За інформацією Оксани Слободяник, після закінчення шести місячного строку, одразу наступного дня, за умови наявності всіх документів, можна отримати свідоцтво про право на спадщину. Але це право, а не обов’язок — отримати можна й через рік чи більше.
Для продажу майна отримання свідоцтва є обов'язковим.
Якщо спадкоємець планує відчужити майно, перебуваючи за кордоном, це можна передбачити у довіреності: представник матиме право укладати договір продажу, пояснила фахівчиня.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
