На Бакоті, що на Хмельниччині, створили пам'ятник затопленим селам. Новий артоб'єкт реалізований в рамках проєкту "Бакота — у пошуках затопленої спадщини".
Про це Суспільне Хмельницький розповіла керівниця проєкту Аліна Олійник.
За її словами, пам'ятник зроблений з кам'яних брил й присвячений затопленим селам регіону. Кожна кам'яна брила символізує затоплене село. На артоб'єкті є QR-код, за яким можна перейти та дізнатись більше про історію та культуру кожного села, каже Аліна Олійник.
Пам'ятник затопленим селам Бакоти, Хмельниччина. Фото: Аліна Олійник
"Це — наша спроба увіковічити пам'ять сіл, котрі опинилися під дністровською водою. Наші предки залишали невеликі кургани та споруджували з каміння мегаліти в пам'ять про своїх загиблих. Та гинуть не тільки люди. З життя йдуть і населені пункти. Іноді - масово", — сказала Аліна Олійник.
Що відомо про проєкт "Бакота — у пошуках затопленої спадщини"
- ГО "Культурний Клуб" за підтримки Українського культурного фонду створили проєкт "Бакота — у пошуках затопленої спадщини". Засновники хочуть відтворити спадщину регіону, який було знищено у 1980-х під час будівництва Дністровської ГЕС.
- Їхні партнери — ГО ХОМГО "Територія" (організатори фестивалю Respublica) та Староушицька селищна рада. У межах проєкту створили низку культурних продуктів та заходів.
Що відомо про Бакоту
- Бакота — затоплене село в Кам'янець-Подільському районі на Хмельниччині. На момент "санітарної зачистки" у Бакоті проживало 565 людей, там було 155 дворів. Зараз це територія та околиці Бакотської затоки на Дністрі, яка займає площу 1590 га.
- Бакота була великим стародавнім містом, столицею Дністровського Пониззя XII–XIII століть. За часів Київської Русі воно слугувало торговим портом на Дністрі, а за Галицько-Волинського князівства стало важливим політично-адміністративним центром Поділля.
- У 1981 році СРСР затопила Бакоту водою, адже будувала Новодністровську ГЕС. Під воду пішли майже 30 сіл, 16 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, 100 гектарів лісу. Місцевих жителів переселили, культурна спадщина регіону багато втратила.
Село Бакота до затоплення, Хмельниччина. Фото: MyHeritage
Що відомо про затоплені села Бакоти, що на Хмельниччині
- Теремці — затоплене село на Дністрі. Населення на момент "санітарної зачистки" 783 людей, 219 дворів. Затоплене до 1987 року. Там було колись трипільське поселення, захищене високою горою Теремець. В трипільські часи на схилах гори біля струмка там була кам'яна майстерня. Її вироби демонструються зараз у Музеї трипільської культури в Переяславі на Київщині.
- Студениця — затоплене село, раніше — містечко у гирлі річки Студениці. Більшість населення у ХІХ — на початку XX століття складали юдеї. У Студениці діяла лікарня на кілька сіл (Студеницю, Теремці та Бакоту). Населення на момент санітарної зачистки 1056 людей, 331 двір. До Другої світової там була дерев'яна синагога.
- Патринці — частково затоплене село на Студениці. Населення на момент "санітарної зачистки" 362 людини. В 1987 році затоплено 30 дворів зі 113. Нижні Патринці сьогодні — заказник загальнодержавного значення площею 80 га, розташований у межах "Подільських Товтр" в околицях села Патринці. Ботанічний заказник "Нижні Патринцi" входить до складу природно-заповідного фонду України. На сьогодні Патринці — одне з найменших сіл Кам'янець-Подільського району. Там проживає лише кілька десятків людей (станом на 2017 рік — 38 осіб).
- Вільямівка — затоплене село на Дністрі. Населення на момент "санітарної зачистки" — 62 людини, 23 двори. З 12.01.1967 р. було частиною села Рогізни. В 1983 р. затоплене.
- Китайгород — за деякими даними, річкою Тернавкою була підтоплена нижня частина села (над річкою, де зараз дачі). Основна частина села на високому березі Тернавки не постраждала.
- Мар'янівка — затоплене село на річці Тернавці, одне з найменших. Населення 76 людей, 22 двори. В 1983 році затоплене.
- Лука-Врублівецька — затоплене село на Дністрі. 4000 років тому там було трипільське поселення, пізніше — черняхівське. Там, де зараз вода і намул, археологи знайшли сім напівземляних жител. Там були знайдені кам'яні й кістяні знаряддя, уламки керамічного посуду, прикраси, а ще — теракотові антропоморфні (людиноподібні) статуетки. На момент "санітарної зачистки" там мешкало 157 людей, було 49 дворів. В 1983 році затоплене.
- Дурняківці(радянська назва Наддністрянка) — затоплене село на Дністрі. Населення на момент "санітарної зачистки" 195 людей, 59 дворів. Затоплене в 1981 році.
Село Дурняківці(радянська назва Наддністрянка) до затоплення, Бакота, Хмельниччина. Фото: MyHeritage
- Конилівка — затоплене село на Дністрі. Населення на момент "санітарної зачистки" 304 людини, 95 дворів. Затоплене в 1981 році. Місцеве населення займалося вирощуванням тютюну — це була фішка Конилівки, її спеціалізація.
- Стара Ушиця — затоплене смт, колись містечко та райцентр. Населення на момент "санітарної зачистки" 2842 людей. До 1987 року затоплено 858 дворів з 1098. Колишнє укріплене місто Пониззя перенесене вище. Сучасна Стара Ушиця створена на базі села Калинівка. Населення займалося хліборобством, садівництвом, рибальством, сплавленням лісу, вирощуванням тютюну. Подільський хліб баржами сплавляли до Одеси. Крім хліба, везли фрукти, особливо сушені сливи. Великі базари збиралися в місті кожні два тижні, в неділю. На них продавали корів, коней, овець, взуття, кожухи, полотно, рибальські снасті, вироби з дерева тощо. Наприкінці XIX — на поч. XX ст. у місті з'явились перші промислові підприємства: два млини, бойня, хлібопекарня, друкарня. Були 2 аптеки, лікар та фельдшер. З 1843 року діяла однокласна школа на 140 дітей. З 1961 року добували бетонітові глини, виробляли черепицю, та головною спеціалізацією були лікарські рослини та курортний відпочинок.
Село Стара Ушиця до затоплення, Хмельниччина. Фото: MyHeritage
- Кривчани — затоплене село в гирлі річки Ушиця. Відоме з XVI ст. Населення — 538 людей, 168 дворів. Мало початкову школу. В 1981 році затоплене.
- Раколупці — затоплене село на березі річки Ушиця. Населення — 223 людини, 67 дворів. Місцева дерев'яна церква увійшла у легенду про плавучу церкву, що доплила з Бессарабії до Раколупців. Крім церкви, під воду пішов стратегічно-важливий міст. Затоплене в 1984 році.
- Чугор — затоплене село у долині річки Ушиці. Населення у 1885 році — 580 людей, перед затопленням — 391 людина. 122 двори. В селі були церква, старий заїжджий двір та водяний млин. Затоплене в березні 1984 року.
- Яр Косиковецький — затоплене село на річці Ушиці. Населення — 189 людей, 59 дворів. Затоплене в 1987 році. Під воду пішов камінний міст, пам'ятка архітектури початку XX ст.
- Сокілець — переселене село, раніше містечко з колишнього Дунаївецького району на річці Ушиці. Внаслідок невірних обрахунків спеціалістів з питань підготовки ложа Дністровського водосховища вода сюди так і не дійшла. Збереглися рештки костелу Діви Марії (1723 р.), Покровська церква (1840 р.), залишки печерного монастиря, городище XII — XIII ст.
- Лоєвці — затоплене село на Дністрі у колишньому Новоушицькому районі Хмельницької області. Місцевий колгосп спеціалізувався на вирощенні тютюну та шовківництві.
- Калюс — затоплене місто над річкою Калюс, у колишньому Новоушицькому районі. Колишній райцентр. Родовище подільських фосфоритів. Мало 4 ярмарки в рік. З понад 2000 мешканців половина була євреями. В містечку були церква св. Миколая початок ХІХ ст., пристань, синагога, винокурний завод, млин, єврейська друкарня, виноградник з 20 тисяч лоз. Спеціалізувалося на сплаві Дністром борошна та зерна.
- Гарячинці — затоплене село у долині річки Калюс, у колишньому Новоушицькому районі Хмельницької області. Село мало церкву та три водяних млини
- Великий Берег — затоплене село у долині Дністра, у колишньому Новоушицькому районі Хмельницької області. Знаходилося поруч з містечком Калюс.
- Малий Берег — затоплене невелике село у долині Дністра, у колишньому Новоушицькому районі. Знаходилося поруч з містечком Калюс.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.
