"Експонати ми сховали, бо треба зберегти". Співробітник краєзнавчого музею Херсона розповів, як працює відділ природи

"Експонати ми сховали, бо треба зберегти". Співробітник краєзнавчого музею Херсона розповів, як працює відділ природи

Ексклюзивно

У природничих залах Херсонського обласного краєзнавчого музею залишились лише діорами. Палеонтологічна колекція, опудала тварин, цінні експонати забрали з експозиції через постійні обстріли російськими військами з лівобережжя. Артефакти можна побачити лише на онлайн-заняттях.

Старший, і наразі єдиний, співробітник науково-природничого відділу Михайло Підгайний розповів Суспільному, який вигляд має експозиція і як зараз працює відділ музею у прифронтовому місті.

"От бачите, як вони евакуювали – виламували замки у дверях, іноді – двері. Це ще не дуже. У відділі історії розтрощили всі двері. А тут вони, мабуть, думали, що тут щось сховане. Оттака була евакуація", — розповідає Михайло.

За його словами, відділ природи краєзнавчого музею майже не постраждав. Російських військових приваблювали інші колекції.

"Вони тягнули те, що блищить. Опудала тварин та мокрі препарати, комахи — їх не цікавили зовсім", — каже співробітник музею.

Михайло Підгайний, відділ природи, Херсонський краєзнавчий музей
Михайло Підгайний, старший науковий співробітник відділу природи краєзнавчого музею Херсона. Суспільне Херсон

Михайло говорить, що зараз колектив музею скоротився в десять разів. Тим, хто працює доводиться робити багато технічної роботи, як, наприклад, закладати вікна мішками з піском.

"У першому залі відділу природи. Діорами зостались, а експонати ми поховали. Тому що треба все зберегти. Ось тут якраз і були ці мамонти, коні викопні. В цих діорамах – ландшафти давнини, реконструкції, а нижче, там, де зараз пусто, — там були ці експонати, які ми використовуємо зараз на дистанційних заняттях через зум", — розповів Михайло.

Михайло Підгайний, відділ природи, Херсонський краєзнавчий музей
Михайло Підгайний демонструє деякі з експонатів відділу природи краєзнавчого музею. Суспільне Херсон

У дитячій кімнаті показує мамонта, роги газелі та череп гіпаріонаРід вимерлих ссавців з родини Коневих ряду Конеподібні.

"Це такий наш вапняк, всюди є. 5 мільйонів років. Можна роздивитись: складки емалі, вона йде через весь зуб. Такий зуб не зітреться ніколи. Вона буде стиратись, стиратись, як терка. Слони з такими зубами кущі їдять з такими гілками. Так можна показати еволюцію. Оце старт, такий зуб як у нас, тільки трохи більший, тваринка більша трошки, а зуб такий як у нас. От рослини, як зберігаються у мулі, скам’янілий мул і оце якась папороть добре видно", — пояснює співробітник музею.

Михайло Підгайний проводить онлайн заняття з природи для дітей

"Я сиджу перед камерою зуму і все це показую, розказую. Експонати — окремо, презентація – окремо. Презентація з більш яскравими об’єктами світового значення, археоптерикс, окремо. Отак і працюємо", — каже Михайло.

Діарами, відділ природи, Херсонський краєзнавчий музей
Діарами у відділі природи Херсонського краєзнавчого музею. Суспільне Херсон

На одній з діаграм — плавні під Херсоном: жовта чапля, мала біла чапля, летить чорний крячок.

"Все це наша рідна природа, плавні під Херсоном. Все це буде зберігатись як пам'ять про ті часи, коли наша експозиція була в силі", — говорить науковець.

Всі музейні експонати, пояснює Михайло Підгайний, зараз заховали, щоб вберегти їх від обстрілів і ймовірних пожеж, спричинених ними.

Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube.

На початок