Викрадена історія. Який вигляд зараз мають зали Херсонського краєзнавчого музею

Викрадена історія. Який вигляд зараз мають зали Херсонського краєзнавчого музею

Ексклюзивно

Міжнародний день музеїв наукові співробітники Херсонського краєзнавчого відзначають серед порожніх експозицій. Російські військові при відступі з Херсона вивезли всі експонати з постійних виставок. Вікна історичних будівель забиті ОСБ-плитами й закладені мішками з піском. Війська РФ продовжують обстрілювати місто з тимчасово окупованого лівого берега Дніпра.

Попри це музейники переміщують цінні предмети у більш безпечні місця, приймають на зберігання нові експонати, проводять онлайн екскурсії і зберігають свідчення російсько-української війни.

Викрадену колекцію зброї поповнюють сучасними зразками

За більш ніж півтора року музейники назбирали сотні уламків російських снарядів на музейних подвір’ях та у приміщеннях, розповіла тимчасово виконувачка обов’язків головної зберігачки музею Алевтина Мелентьєва.

"На жаль, зараз ми поповнюємо нашу колекцію зразками сучасної зброї. Ми вже бачимо, що над нами дуже багато літає. Нам це приносять. Звичайно, це гільзи, спустошені снаряди, але було три випадки влучання безпосередньо в музей. Також у нас залишились ці експонати. А колись у нас був лише один зразок, ми його берегли. Цей осколок потрапив в будівлю на проспекті Незалежності, а зараз у нас вже відро уламків. І це вже не дивно для нас", — розповіла Мелентьєва .

Викрадена історія. Який вигляд зараз мають зали Херсонського краєзнавчого музею
Порожні експозиції Херсонського краєзнавчого музею, травень 2024 року. Суспільне Херсон

Нині в експозиції зброї – порожні вітрини, скло стоїть на підлозі. Російські військові вивезли не лише виставлені на показ зразки зброї різних народів і часів, а й пограбували фонди. У музейному арсеналі була середньовічна зброя – знахідки археологів на території Херсонщини.

"Був меч слов’янської доби, який був знайдений біля Антонівського мосту, і кольчужна рукавиця. У нас був цікавий зразок клинкової зброї й доволі рідкісний — ск’явона, це проміжний варіант між клинком і шпагою. І перший зразок вогнепальної зброї", — розповіла Алевтина Мелентьєва.

Викрадена історія. Який вигляд зараз мають зали Херсонського краєзнавчого музею
Тут зберігалась шабля бухарського еміра, яку викрали військові РФ, Херсонський краєзнавчий музей, травень 2024 року. Суспільне Херсон

Єдині вцілілі експонати – цуби. Невеликі гарди від японської зброї лишились у вітрині "Екзотична зброя". В ній демонструвались зразки з Китаю, Османської імперії, північної Африки та Японії. Алевтина Мелентьєва припустила, що цуби або не зацікавили російських військових, або вони їх просто не побачили. І самі музейники їх теж не відразу знайшли. Їх помітили репортери з Японії, які знімали сюжет у пограбованому музеї.

"У нас був змішаний варіант екскурсії – ми подорожували до країн Сходу і давали тримати в руках, фотографуватись зі зразками цієї зброї. Для мене було складно, бо це все ж таки зброя і треба було слідкувати, щоб це було безпечно для дітей. Нині музей опинився у дуже незвичній ситуації, але ми не хочемо, щоб наші відвідувачі не втрачали інформаційний фон. Ми пропонуємо "Подорож до країни самураїв". Я показую цуби і розказую про їх призначення під час віртуальної екскурсії", — поділилась наукова співробітниця.

"Фотографії ветеранів були на підлозі, по них ходили"

Експозиція Другої світової війни теж спустошена. У чотирьох музейних залах не лишилось особистих речей, нагород, зброї учасників війни. Коли музейники після деокупації зайшли до залів історії війни, то побачили справжнє ставлення військових РФ до тих, хто воював з нацистами, розповіла виконувачка обов’язків директорки краєзнавчого музею Ольга Гончарова.

Викрадена історія. Який вигляд зараз мають зали Херсонського краєзнавчого музею
Тільки фото, без експонатів — такий вигляд має експозиція Херсонського краєзнавчого музею про Другу світову війну після пограбування військовими РФ. травень 2024 року.

"Ми побачили дикість орди й вандалізм. Все було пограбоване і потрощене, скло розбите. Один з постулатів російських військових — вшанування воїнів Другої світової. У наших залах ми побачили зовсім інше – фото наших херсонців, які брали участь у війні, наших захисників, були на підлозі, по них ходили", — сказала Ольга Гончарова.

Двічі викрадені музейні експонати

Експонати епохи бронзи, знайдені археологами на території Херсонщини, вдруге вивозять окупанти. Артефакти надійшли на зберігання до музею у 20-х роках XX століття, розповіла виконувачка обов’язків директорки музею. Під час Другої світової колекцію викрали нацисти й відвезли до Німеччини

"Науковці за маркуваннями встановили, що ці експонати належать херсонському музею. 1993-го відбулась акція повернення культурних цінностей з Німеччини до України. Вони були представлені тут. Їх знову спіткала гірка доля – вони вивезені вже російськими окупантами й де вони зараз перебувають, ми не знаємо, але сподіваємось, що повернуться і посядуть місце в нашій експозиції", — сказала Ольга Гончарова.

Викрадена історія. Який вигляд зараз мають зали Херсонського краєзнавчого музею
Ольга Гончарова показує амфору, яка залишилась після пограбування військовими РФ залів відділу історії від часів палеоліту до античної доби, Херсонський краєзнавчий музей, травень 2024 року. Суспільне Херсон

Зали відділу історії від часів палеоліту до античної доби повністю розграбовані. Це були свідоцтва проживання скіфів, сарматів, готів, греків, римлян на теренах області. Частину колекції музейникам вдалось зберегти, розповіла керівниця. Цінні речі перемістили у більш безпечні місця.

"Нам є, що показати, і є чим довести, що це не російська територія (це те, що нам хотіли під час окупації донести), а що тут територія багатошарова, і тут багато-багато різних народів і культур проживало. Кожна культура, яка перебувала на теренах Херсонщини, вносила внесок у нашу наявну культуру, в нашу спадщину", — розповіла Ольга Гончарова.

Порожня "золота комірчина"

Російські військові не змогли відчинити двері до зали, де зберігались речі з дорогоцінних металів. Вони зламали замок, втім виробів із золота і срібла там вже не було.

"Як мені розповідали, перед пограбуванням їх всі зняли й перенесли в сейф. І це полегшило завдання російським окупантам, вони все із сейфу вивезли. Вітрини були пусті й вони їх не потрощили", - сказала виконувачка директорки музею.

У "золотій комірчині" були виставлені прикраси із золота та срібла скіфів, готів, сарматів, дорогоцінні оклади для ікон і культові предмети.

"Тягли все, що блищить. Опудала і мокрі препарати їх не цікавили"

Старший науковий співробітник науково-природничого відділу Михайло Підгайний розповів, що військових РФ не цікавили природничі експонати, тому відділ залишився майже недоторканним. Натомість через постійні обстріли цінні експонати доводиться евакуювати.

"Відділ природи відносно не постраждав. Вони (військові РФ – ред.) тягнули те, що блищить. Опудала тварин та мокрі препарати, комахи їх не цікавили зовсім. Але ж ми боїмось пожежі. Тому наші зали мають такий вигляд – діорами лишились, а експонати ми заховали", — сказав він.

Викрадена історія. Який вигляд зараз мають зали Херсонського краєзнавчого музею
Зали відділу природи у Херсонському краєзнавчому музеї від рук російських окупантів постраждали найменше. Експозиція збереглась, травень 2024 року.

Зараз, продовжив Михайло Підгайний, багато фондової роботи, бо колектив скоротився у десять разів. Доводиться закладати вікна музею мішками з піском через постійні російські обстріли. Із залів природи забрали всі цінні експонати – рештки викопних тварин, опудала, зразки рослинного світу. Просвітницька робота перейшла повністю в онлайн-формат.

"Музей – це експонати в першу чергу. У нас велика палеонтологічна колекція. Хоч динозаврів у нас нема, але є мамонти, носороги, багато викопних тварин, це все видно, це вже дуже цікаво. Дуже багато шкіл замовляють віртуальні екскурсії. Я сиджу перед камерою і показую: це щелепа мамонта, це зуб носорога. Можна прослідкувати еволюцію. Виходить повноцінне музейне заняття, музейний урок", — розповів Михайло Підгайний.

Викрадена історія. Який вигляд зараз мають зали Херсонського краєзнавчого музею
Михайло Підгайний показує експонати палеонтологічної колекції Херсонського краєзнавчого музею, травень 2024 року. Суспільне Херсон

Ще Михайло Підгайний вирощує ділянку херсонського степу – збирає рослини-аборигени на території півдня. Цьогоріч знайшов і висадив мигдаль і барвінок.

"Ділянку насадив років 20 тому. Не все відразу. Рослини ж ще знайти треба, степ розорали, ніде нема, тільки в Асканії-Новій, на лівому березі. Мигдаль я привіз з півночі Херсонської області, степовий барвінок знайшов під Миколаєвом, на схилі Інгулу", — сказав старший науковий співробітник.

Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube.

На початок