Освітні простори — це убезпечені локації на Харківщині, де можуть займатися діти. На березень 2025 року в регіоні працюють 11 таких закладів.
За яким принципом вони відкриваються у різних районах Харківської області, чому там навчають і наскільки важлива для появи безпечного освітнього простору ініціатива самої громади — про це в етері Українського Радіо Харкова розповіла співзасновниця благодійного фонду savED Анна Пуцова.
Далі — пряма мова.
Де та скільки на Харківщині працюють такі простори?
Наші простори мають певний брендинг, вони називаються "вуликами" — такі освітні центри, життя в них вирує, тому і виникла така назва. Почали ми працювати з Харківським регіоном у фонді у 2023 році, тоді ми створили перші 11 центрів.

Якщо говорити прям про всі локації, то це досить різноманітний список: Ізюм, Балаклія, Печеніги, Дергачі, Мерефа, Безруки, Піщанка. Ми плануємо розширювати мережу, шукаємо локації.
Цьогоріч плануємо відкрити на Харківщині близько десяти "вуликів". Наразі вирішуємо, в яких саме громадах це буде більш доцільно.
Хто підтримує ці проєкти, за які кошти це все здійснено?
Це як і великі якісь донорські організації, типу UNICEF, Save the Children, Plan International. Саме на Харківщині, наприклад, ми зробили це разом з програмою U-LEAD з Європою в рамках фінансування Єврокомісії. Це кошти, які акумулювалися через програму, їх адмініструвала німецька організація GIZ і вже ми використовували для того, щоб створити центр.
Деякі простори зараз підтримує місцева влада. Деякі, на жаль, немає можливості підтримувати, бо, наприклад, Пролісненська громада не дуже готова для того, щоб далі це все продовжити: вони вважають, що це великий ризик через безпекові умови.

У Дергачах, наприклад, було поруч влучання, але громада про неймовірними зусиллями бореться за такі простори і хоче, щоб дійсно у дітей була якась можливість збиратися, навчатися.
Участь громади — це 50%, а може навіть і 70% успіху. Навіть не стільки на початках — взяти участь — а хоча би дати цьому питанню якось жити.
Чому деякі громади бояться ризикувати?
Простори розташовуються переважно у підвальних приміщеннях. Ми не ДСНС, яка надає всі класифікації і, маючи вже певний досвід роботи з цим, можу сказати, що прагнення перетворити підвальні приміщення в протирадіаційні укриття — це утопія. Це неможливо зробити, тому що є певні інженерні характеристики.

Наші укриття є такими, що там можна перебувати. Ти не відчуваєш, що ти в підвалі, тобі погано, там є повітря, там все якісно і світло.
Скільки коштує відкриття простору?
Я не беруся взагалі давати такі ніколи орієнтири. Наприклад, якщо робимо з нуля самі, то це одна може бути сума — це може бути там понад 100 тисяч доларів, наприклад. Це зараз дуже грубими мазками. І ми ділимо з громадою цю суму.
Інколи ми робимо центр не у підвалі, а наверху. Якщо це наверху, це зовсім інша сума, бо ремонт класного приміщення він, звісно, трохи дешевше, ніж робити сирі підвали, які до цього ніколи ніким не були помічені.

Одна з умов: ми не можемо працювати дуже близько до бойових дій. Інша умова — це співпріця з громадою.
Вчителя у просторах працюють на волонтерськиих засадах?
Це не волонтерські засади, це їхня додаткова зайнятість, саме тому вона оплачується. Ми не можемо їм запропонувати постійну роботу.
Які предмети викладаються у таких просторах?
Якщо ми говоримо про ті простори, в яких відбувається додаткове надолуження освітніх втрат, тобто це конкретний інструмент, де ми допомагаємо дітям пройтися ще раз і ще раз освоїти матеріали. Це в нас українська мова, це математика і це для початкових класів заняття.

Якщо ми говоримо про центри, де працює більше складова позашкільних активностей, то воно поділяється на дві частини. В центрах можна, отримати доступ до ноутбуку чи планшету, звідки ви можете вийти на навчання дистанційне, якщо у вас немає змоги це зробити вдома. Другий момент в цій же складовій — це те, що час від часу проходять консультації вчителів-предметників, це теж організовується розклад і школи.
У просторах різні організації також проводять психологічні тренінги, навчання з протимінної безпеки, домедичної допомоги.

Також діти можуть помалювати, поліпити, повирізати, щось поробити.
Чи забезпечені "вулики" генераторами або додатковими ресурсами?
Переважно, так. Також мають сталий інтернет. У кожного центра є свій Telegram-канал, де можна знайти актуальну інформацію про кожен "вулик".
Дітям з якого до якого віку займатися у просторі?
Від нуля. У нас навіть іноді збираються дорослі. Тут треба дивитися по можливості, по розкладу. З організаційної сторони тут нема обмежень.

За результатами нашого внутрішнього дослідження по різних регіонах і різних "вуликах", у нас понад 25 тисяч учнів пройшли різні програми.
Також маємо посібник "Як створити "вулик". Можна самостійно спробувати зробити такий простір.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube