У селі Козіївці на Харківщині місцеві жителі започаткували проєкт "Писана скриня". Вони виготовляють та розписують традиційні дерев'яні скрині — такі самі, які кілька століть тому використовували українці для зберігання одягу.
Яка мета проєкту та чому його вирішили втілити у життя саме зараз — читайте та дивіться у матеріалі Суспільне Харків.
"Мене зацікавило, зроблю чи не зроблю"
Столяр В'ячеслав Нікітченко раніше був дизайнером дерев'яних будинків та займався дробинами. Чоловік каже, до проєкту його долучив місцевий активіст Олександр Столовий, який мешкає в Києві, але бере активну участь у розвитку Козіївки.
"Ми спробували — перша скринька вийшла доволі непогана. А потім вже почали покращувати: зробили лекала, купили інструменти, закупили фрези спеціально для зшивання кутів, для обробки скрині. Фарбу теж якісну використовуємо. Сировину в основному закупляємо, але у мене є ділянка землі й там поки вирізаю сировину. Це хороший матеріал, шкода його топити", — розповів майстер.
Процес виготовлення дерев'яної скрині займає близько двох тижнів, каже Нікітченко. Щоб з "нуля" зробити скриню, він з полін вирізає дошки, обробляє, надає їм форму та збиває докупи.
Мене зацікавило, зроблю чи не зроблю. Ми ще не таке робили. На одну скриню у мене йде близько двох тижнів. Це треба заготовити матеріал, привезти його, зібрати все, обробити. Скриня має бути в розмірі, вона має бути із легких порід, наприклад, липа, клен, щоб не перевищувала 18 кілограмів.
"Треба, щоб люди дізналися про нашу спадщину"
Місцева художниця Олена Моїсеєва розписує виготовлені скрині — за основу для малюнків вона взяла наддніпрянський орнамент. Майстриня каже, потрібно осучаснювати традиції та поширювати їх в маси.
"Треба, щоб люди дізналися найбільше про нашу спадщину, про щось таке забуте. Зараз багато сучасних меблів, а те, що колись було в наших бабусь, у наших сім'ях — це наші традиції. Зрозуміло, що воно уже втратило свою актуальність, але треба його якось осучаснити, щоб більше нашого було. Таким способом будемо поширювати в маси наше українське, наше слобожанське. Чому ми не можемо своє взяти й показати людям, що це класно, що ось це — Харківщина, Козіївка, маленьке село, але от такі ми відомі стали", — розповіла художниця.
На розпис однієї скрині художниця витрачає до п'яти днів. Здебільшого малює рослинні орнаменти.
За основу я можу взяти якусь квітку, скопіювати, але до неї додати своє бачення. Є книжка сучасна 1900-х років з українськими орнаментами, там вони вишиті. Я надихалася ними, а потім уже у своїй творчості намагалася втілити. Я не працюю над розписом цілий день. На скриню у мене йде днів п'ять. Можна сказати, одну сторону за один день я можу намалювати. Для мене найскладніше — повторювати один і той самий мотив з різних боків.
"Це частина нашої самоідентичності, хочеться це зберегти"
Для того, щоб така традиційна річ як скриня стала частиною сучасного життя, учасники проєкту адаптували її та виготовляють у вигляді столика на коліщатках, каже менеджерка Любов Попова. Він менший за розміром ніж традиційна скриня та прилаштований для використання у побуті.
"Зробили у вигляді журнального столика: туди можна скласти подушки, журнали, можна на зарядку покласти ваш планшет — там є технологічні отвори. Ми знаємо, що у нас була така традиційна річ, елемент інтер'єру наших предків. Це частина нашої самоідентичності, хочеться це зберегти. Для того, щоб зберегти, його треба було якось переосмислити", — розповіла Любов Попова.
За рік учасники проєкту вже виготовили та продали близько 20 скринь — їх купують як українці з інших областей країни, так і ті, хто виїхав за кордон. За словами Любові, для тих людей, хто хоче долучитися до традиційного мистецтва розпису, скриню надсилають нерозписаною і з трафаретом — щоб замовник сам оздобив свій екземпляр.
Замовляли наші українці, які туди (за кордон, — ред.) переїхали, це був такий подарунок на весілля. Прямо як в давнину, в старовину. І дуже тішить, що ми прямо повертаємо ту традицію. Ми вже дуже сильно затягли з тим, щоб пізнати, щоб проявити інтерес до цього, до своєї ідентичності. Це дуже важливо розуміти, хто ми, хоча б, щоб зрозуміти, чому так відбувається з нами.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
