Переселенка Любов Попова збирає трави у сільських ярах та на городі й готує з них чай. На початку повномасштабного вторгнення вона виїхала з Харкова. Рік прожила у центральній частині України, а згодом оселилася у Козіївці на Харківщині, звідки родом її батьки. Трав’яні збори навчилася робити ще у дитинстві, під час війни хобі перетворилося на джерело доходів. Нині чай з Козіївки замовляють і в Україні, і за кордоном.
Як виготовлення трав’яних зборів допомогло звикнути жінці до нових умов життя після переїзду — матеріал Суспільне Харків.
Ландшафтна дизайнерка з Харкова переїхала до села Козіївка й почала збирати чайні букети з трав
Понад 10 років Любов Попова жила у Харкові, де здобула вищу освіту.
"Після школи вступила в архітектурний університет. Закінчила, працювала архітекторкою, ландшафтною дизайнеркою, флористкою — ким тільки не працювала. Потім з’явилася дитина, була довгенько у декретній відпустці. Перша робота, яку я знайшла після декрету — попрацювала, мабуть, пару місяців, і почалась війна", — говорить Любов.
У перші дні повномасштабної війни вона виїхала з дитиною на Кіровоградщину, згодом вирішила оселитися у Козіївці, звідки родом батьки. У селі й народилася ідея займатися виробництвом трав’яних чаїв.
"Коли стало небезпечно у Харкові, ми поїхали до родичів в Олександрію. Були там, поки перший стрес пройшов. Потім вже хотілося щось робити. Подзвонив мій однокласник. Він мене надихнув. Запитав, що ми можемо такого цікавого для села зробити. Я подумала: батько любить трави збирати, бабуся теж любить", — згадує Любов.
Я взяла трави, які переді мною лежали — я із собою завжди вожу — скрутила той букетик, сфотографувала, відправила Сашкові, однокласнику. І він мене надихнув, щоб я цим зайнялася. Каже, що це дуже гарно. Іноді важко побачити самій, що це гарно, що це цікаво, коли це робиш з дитинства. Для тебе — це щось звичне.
Обирати трави для чайних зборів її навчила бабуся. Хобі перетворилося на спосіб заробітку рік тому.
"Зробила першу партію пробну. Нарвала трохи більше, ніж треба для моєї сім’ї. Якось воно так розпродалося, що не вистачило. Люди просять, а у мене вже немає. Не розуміла, як цікаво вийшло. У мене люди ще з минулої зими чекають, передзамовлень декілька десятків. Це й небагато, але все-таки декілька десятків людей, які чекають пів року. Я не очікувала", — каже Любов.
На створення одного букета, витрачає близько 10 хвилин. Його вистачає на два заварювання.
"Мені все це подобається: природа, рослини. Я й вирощую троянди. Що б я не робила, усе зачепиться за квіти, трави. Мабуть, це моя цінність і я всюди шукаю заняття, які із цим перетинаються", — говорить авторка чайних букетів.
Трави для чайних зборів збирає, переважно, у ярах Козіївки. Частину — почала вирощувати на городі: ромашки, чорнобривці й нагідки.
"Я сама думаю: звідки у мене це взялося, звідки я надивилася? Бабуся і мій дідусь. Все дитинство я дивилася, як вони живуть, весь побут. Як ми ходили в дитинстві з братами, і бабуся казала: "Дивись, це чебрець, збирай". З того й почалося. Я збирала все, питала: "А це для чого, а це?", — згадує Любов.
Трав’яні збори замовляють жителі різних областей України та українські біженці за кордоном.
А ще дужче — наші люди, яким довелося поїхати з країни, або поїхали раніше, до повномасштабної війни. Вони сумують за домом. Це ж не просто картинку побачив, і все — це запах. Він їх переносить додому. Для них дуже цінно. Відгуки, коли пишуть, цілі абзаци — дуже приємно. Я читаю і думаю: я побігла на яр, треба зібрати ще.
Майстер-класи для дітей та участь у розвитку громади: як переселенка з Харкова адаптувалася до життя у селі
Роботу за освітою — ландшафтний дизайнер — у селі знайти було складно, а виробництво чаїв допомогло швидше звикнути до нових умов після переїзду з Харкова, каже переселенка.
"Дуже тривожно, коли немає подушки безпеки. Заробляти треба — це мотивація. Інтеграція, щось робити у селі — це теж дуже важливо. Відчувати, що ми разом, допомагати, підтримувати", — говорить Любов.
Крім виробництва чаїв, після переїзду у Козіївку, почала брати участь у розвитку громади. Проводить майстер-класи для дітей з виготовлення чайних букетів з трав, брала участь у відновленні хати-мазанки у селі Чернещині.
Як архітектор та ландшафтний дизайнер цього року розробила проєкт відновлення центру Козіївки — представила його селянам, чекає реакції від жителів.
"Дуже важливо. Це, мабуть, те, що мене зараз тут і тримає. Чіпляєшся за якусь зайнятість тут. Вже думала навіть їхати за кордон десь. А потім дивлюся: є якісь гранти, програми, допомагають все-таки нам", — каже переселенка з Харкова.
Трави для заварювання чаю на городі та у ярах села збиратиме до кінця липня. Восени почне заготівлю зборів із шипшиною, яка росте у саду.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
