У першій половині березня 2024 року харківський міський голова Ігор Терехов спростовував інформацію про нібито евакуацію громадян та державних установ із міста, а його колега з Первомайського Микола Бакшеєв попереджав про ліхтарики з вибухівкою, які можуть розкидати на території.
Що це неправдивий вкид російської пропаганди писав Центр протидії дезінформації, а речник ДСНС в Харківській області Євген Василенко повідомив, що таких пристроїв на території області не фіксували.
Які вкиди про Харків та область ширяться зараз, чим вони небезпечні — розмова Українського Радіо Харкова з аналітикинею проєкту VoxCheck Аліною Тропиніною.
Які фейки про Харків поширюють росіяни
Наскільки часто Харків, Харківщину стали використовувати в російських вкидах?
Ми продовжуємо регулярно фіксувати дезінформацію щодо Харківської області. Часто це деморалізаційні повідомлення, які спрямовані на те, щоб сформувати у населення почуття зневіри, паніки. Як і в інших прикордонних областях, людей намагаються залякати примусовою евакуацією, наприклад.
Щодо динаміки, то не можу сказати ні про збільшення, ні про зменшення, скоріш це постійна тенденція: ми бачимо, що час від часу з'являються фейки, дезінформація саме про Харківську область.
Наприклад, одна з постійних цілей пропагандистів — поширення брехні про те, як схід та захід ворогують між собою, як жителі одних областей нібито ненавидять інших.
Для своїх історій вони шукають усілякі причини, які потенційно могли б бути основою конфліктної ситуації й нещодавно пропагандисти писали, нібито жителі Харкова та сусідніх областей відмовляються здавати кров на потреби бригад із заходу України, тож кров шукають у Києві. По-перше, це загалом абсурдне припущення, бо оголошення про потребу у крові в Києві ніяким чином не може вказувати на те, що на сході її відмовилися давати. По-друге, Харківський обласний центр крові не фіксував жодного спаду активності, в них регулярно здають кров.
Також не обходиться і без стандартного виправдання власних дій та прикриття атак на цивільних нібито військовими цілями. Відома історія про харківський готель і що, нібито, там перебували іноземні найманці. Натомість журналісти, котрі перебували тоді в готелі, місцева влада повідомили, що готель використовувався виключно цивільними.
Це переважно робиться на основі якихось конфліктів, роздмухувань нібито непорозумінь, наприклад, у соцмережах? Чи цілеспрямованих маніпулятивних дописів чи висловлювань людини, яка навмисно це робить і є пропагандистом або пропагандисткою?
Це може бути основою для створення дезінформації, однак, часто ми бачимо схему, коли навіть немає конфліктної ситуації, яку можна роздмухати — вона навпаки створюється штучно, вигадується. Як в історії зі збором крові: там не було навіть натяку на конфлікт, його вигадали й штучно додали. Тобто може бути використаний будь-який інформаційний привід, а на його основі згенеровані ці історії.
Історія про ліхтарики з вибухівкою: "Цей кейс є яскравим прикладом сіяння паніки"
Щодо ліхтариків, у яких нібито замість батарейок вибухівка — з якою метою поширюється? Бо рятувальники не підтвердили наявності цих предметів, але водночас обачність щодо невідомих предметів не є зайвою.
Цей кейс є яскравим прикладом сіяння паніки. Як згодом пояснив міський голова Первомайського, мешканці міста почали поширювати інформацію про це у шкільних чатах, тож громаду повідомили про потенційну небезпеку.
Згодом це трансформувалося в те, що в області ліхтарики вже нібито виявили, що, звісно, є неправдою. Однак досить швидко з’явилася реакція на це і спростування.
Якщо ж перевірити поширюване фото, то стає зрозуміло, що їх і не могли помітити в області, тому що ідентичне зображення поширювали в той самий час і в чатах Київської області, а до цього також були подібні повідомлення в Енергодарі й навіть у російському Воронежі та Дагестані. Тобто йдеться про інформаційний вкид через чати, месенджери для того, щоб посіяти паніку.
Чим відрізняється дезінформація, фейк та ІПСО: пояснення VoxCheck
Дезінформація — це неправдива чи маніпулятивна інформація, яку навмисно поширюють, щоби вести в оману.
Часто ми використовуємо "фейк" — це одна з форм поширення дезінформації: може поширюватися підробка або імітація, наприклад, відредаговане фото чи відео.
Також часто ми можемо чути ІПСО — це інформаційно-психологічна спецоперація і її особливість в тому, що це, в першу чергу, військова операція і вона має чіткі критерії, заздалегідь спланована, з чіткими цілями, розрахована на конкретну аудиторію і проходить у короткий проміжок часу. Тому не кожен фейк чи дезінформаційне повідомлення є ІПСО і з цим терміном варто бути обережним, краще ним не зловживати
Де здебільшого можемо натрапити на ось такі неправдиві повідомлення, на яких ресурсах?
Треба, по-перше, звертати увагу на повідомлення, які ви отримуєте у своїх месенджерах, у чатах у Viber: чи є там заклики типу "шок", "сенсація", наскільки вони емоційні, чи є в них надмірна емоційність.
Telegram-канали є одним з основних джерел дезінформації, особливо анонімні, не верифіковані, однак ми не можемо говорити, що інші потенційні джерела є менш небезпечними, бо дезінформація шириться і в TikTok, і в YouTube, і на спеціально створених для цього фейкових сайтах, сторінках.
Тому варто уважно придивлятися до будь-якої інформації з будь-якого джерела, яке ви отримуєте, до будь-якої інформації варто підходити критично.
Які універсальні поради для самозахисту від неправдивої інформації?
Однією з основних порад інформаційної гігієни є те, що потрібно очистити свій інформаційний простір від сумнівних анонімних і не верифікованих джерел та додати до нього офіційні джерела інформації: сайти, соцмережі міністерств, місцевих органів влади, військових адміністрацій.
Варто обрати для себе перелік якісних українських медіа з репутацією. Приміром, Інститут масової інформації регулярно веде та оновлює такий "Білий список" надійних медіа.
Якщо заголовок видається маніпулятивним, а зміст статті викликає сумнів, то не варто поширювати таку новину, те ж саме стосується і дописів у соцмережах. Краще почекати і поділитися вже перевіреною інформацією.
Загалом перевірка інформації й критичне мислення — це один із кращих захистів від фейків та маніпуляцій.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
