Головні сержанти підрозділів Східного управління Нацгвардії тренуються десантуватися з БТРа, готуються до стрільби та виконують вправи зі стрільби з різних позицій. Пізніше ці навички вони передадуть бійцям у своїх підрозділах. Заняттями керує гвардієць, який на відмінно закінчив збори в Німеччині під командуванням інструкторів НАТО.
35-річний військовий на позивний "Спортік" — головний сержант штурмового загону. До цього звання дослужився за рік: мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення.
"У військовій справі немає того рівня, що ти все вмієш. Треба постійно вчитися, треба постійно самовдосконалюватися. Доки ти будеш вчитися — доти ти будеш живий. Моя роль — займатися всім батальйоном, сержантами, рядовим складом. Знаю морально-психологічний стан усіх бійців, знаю, кого з ким поставити в пару працювати, хто слабкіший у чомусь, хто сильніший в іншій справі", — розповідає гвардієць.
Остання локація, де служив "Спортік" на фронті, — це Кліщіївка поблизу Бахмута.
"Контрнаступ пішов би краще, якби в нас було більше боєкомплекту. Усе впирається в боєкомплект. Люди ж думають, що контрнаступ — це коли ти прибіг і тільки стріляєш. Ні, по тобі працює артилерія, танки. Деяким важко переносити втрату хлопців, які служили з тобою 2 роки й загинули. Але хлопці у нас всі мотивовані, щоб перемогти, вибити ворога, і щоб все налагодилося. Щоб повернутися додому і жити тим життям, яким ти жив", — говорить військовий.
Каже, що скоріше хоче повернутися до дружини, двох дітей та батьків, які у Харкові.
На навчаннях здобуває нові знання 39-річний боєць на позивний "Мірон" з Луганщини. Батько трьох дітей на війні з 2014 року. Його рідний населений пункт" наразі окупований.
"Я шахтар. Коли кажуть, що в нас усі шахтарі воюють проти України, це неправда. Російська Федерація вже раз вигнала мене з мого дому. Держава дала мені квартиру, за те, що я був на фронті, держава забезпечила мене житлом. Мій основний принцип — з цієї будівлі я вже нікуди не поїду", — каже боєць.
Попри тяжку ситуацію на різних ділянках фронту, військовослужбовці підтримують одне одного та не здають позицій, розповідає "Мірон".
"Якби в нас не було оптимізму, зараз би в нас обвалився ввесь фронт. Хлопці тримаються, ніхто не кинув зброю, ніхто не повернувся. Хочеться, щоб люди розуміли це, якщо вони мирно йдуть на роботу або на навчання: усе це завдяки військовослужбовцям. Хочеться трішечки поваги й щоб не забували. І коли на Новий рік усі запалять свої ялинки, вони мають загадати, що завдяки тому, що хлопці тримають фронти, вони можуть справляти свята", — говорить військовий.
23-річний головний сержант "Грєча" з Харкова. Він почав служити ще до повномасштабної війни. Воював на Харківщині, Донеччині, Луганщині, Запоріжжі.
З собою "Грєча" носить м'яку іграшку, яку йому подарувала дружина.
"Це як оберіг. У мене "Зоряні війни" — це улюблений фільм. Він виходив зі мною на бої в Роботиному. Це якраз був період, коли ми його потроху відбивали. Але я б не сказав, що там від нього щось залишилося, це просто бетонна пляма. Там немає цілих будівель", — говорить боєць.
За його словами, західна техніка не рятує від атак росіян, адже поки що в них переважають ресурси.
"Який може бути настрій, коли щодня когось втрачаєш? Якщо в нас ситуація впирається в боєприпаси, а в противника й артилерії, і боєприпасів набагато більше. Так ще й fpv-дрони. Вони привозять по 1000, по 2000 цих дронів і не шкодують їх. На одного піхотинця можуть запускати по 2-3. Їм немає різниці, кого бити. Якщо ми вибираємо якусь ціль, то вони не вибирають, вони б'ють все підряд. Не рятує західна техніка. Треба, щоб і в нас гроші йшли на оборону", — стверджує "Грєча".
Керує заняттями 43-річний головний сержант усього Східного управління Нацгвардії, його звати Максим. За перший рік повномасштабного вторгнення підготував до боїв майже 2000 мобілізованих. Здобуті на цих навчаннях навички головні сержанти мають передати своїм підлеглим.
"Головний сержант повинен бути всебічно розвинутим. Сержант — це тато і мама для солдатів. Йому треба знати просто все, щоб надати допомогу як підпорядкованому особовому складу, так і своєму командиру", — розказує Максим.
Цього року він проходив збори головних сержантів у Німеччині, закінчив їх на відмінно. Говорить, що не лише навчався в інструкторів НАТО, а й навчав їх.
"Є схожі елементи в них і в нас елементи, але деякі моменти відрізнялися, особливо під час виконання завдань. У нас це більш агресивно відбувається, ніж у них. Деякі елементи нашого досвіду американські військові перейняли в нас. Ми показували, як ми працюємо, вони це все занотовували. Намагалися працювати за їхніми сценаріями, але все одно виходило за нашими", — каже головний сержант.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
