55-річний доброволець з позивним "Дід" з Харківщини тричі ходив до військкомату, щоб потрапити на фронт. Зрештою чоловіка покликали до Нацгвардії. За дев'ять місяців служби він встиг взяти участь в осінньому контрнаступі на Харківщині, дістати поранення й повернутися до побратимів.
Гвардієць з позивним "Дід" нині несе службу на блокпості під Харковом — місяць тому він повернувся з Кремінної на Луганщині. До повномасштабного вторгнення чоловік працював будівельником. На службу добровольця взяли лише у липні 2022 року.
"Мені зателефонували та кажуть: "А не хочете пройти службу у Національній гвардії?". А я кажу: "Бажання є". На наступний день потрапив у Харків у розподільчий пункт Нацгвардії", — поділився спогадами нацгвардієць.
У Харкові "Дід" пройшов навчання та опинився на фронті. У вересні брав участь в осінньому контрнаступі — звільняв Балаклію та Ізюм. Під Балаклією отримав поранення, але через 10 днів знов повернувся до побратимів, згадав чоловік.
"Одразу після 10 днів підготовки потрапили на напрямок поблизу Балаклії. Ніхто не знав куди ми потрапимо. Думали, що на охорону поставлять, а виявилось, що не охорона, а прямо на передній край. Літаки, обстріли з гвинтокрилів, мінометів — все це було, все проходили", — розповів "Дід".
"Під Балаклією було влучання 120-ї міни прямо в окоп. Я стояв недалеко. Отримав наскрізне уламкове поранення плеча. Контузія. 10 днів лежав у військовому шпиталі. Потім наш підрозділ зайшов до Ізюма та взяв під охорону місто. Вважаю, що передусім потрібно захищати свою Батьківщину. Якщо ворог приходить на твою землю, потрібно йти й захищати. Хто окрім мене, окрім таких простих українських хлопців буде це робити", — розповів "Дід".
За його словами, після Нового року його підрозділ перекинули до Кремінної. Там він допомагав евакуйовувати поранених з-під обстрілів.
"Заступили на чергування. По радійці надійшла інформація, що на сусідній позиції поранений. Ми з побратимом з дозволу командира зайшли на їхні позиції під обстрілами. Побачили пораненого, там бліндаж був весь розбитий, бо щойно був обстріл. Були у нас м’які ноші, ми вчотирьох його взяли та почали евакуацію. Це зайняло багато часу, бо побратим був поранений, а в них точка евакуації далі, аніж наша була", — згадав гвардієць.
"Дід" розповів, що коли почали виносити звідти пораненого бійця, одразу почався обстріл.
"Весь вогонь переноситься одразу на тих хто евакуйовує. Коли біжиш, несеш пораненого, то про це не думаєш. Просто автоматично виконуєш свою роботу. Я брав участь у чотирьох евакуаціях", — сказав захисник.
Чоловік поділився, що після закінчення війни хоче знов працювати будівельником та відновлювати пошкоджені будинки.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
