Ліки на чотирьох розділяли на 14 пацієнтів. Як люди з ВІЛ/СНІД діагнозами жили на окупованій частині Харківщини

Ліки на чотирьох розділяли на 14 пацієнтів. Як люди з ВІЛ/СНІД діагнозами жили на окупованій частині Харківщини

Ліки на чотирьох розділяли на 14 пацієнтів. Як люди з ВІЛ/СНІД діагнозами жили на окупованій частині Харківщини
. Ізюмська міська лікарня після російської окупації. Фото: Олег Синєгубов

У Харківській області станом на 1 жовтня зареєстровано 3402 людини, які живуть з ВІЛ/СНІД та приймають антиретровірусну терапіюАнтиретровірусна терапія (АРТ) є обовʼязковим компонентом програми надання комплексної медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, поруч із профілактикою та лікуванням від опортуністичних інфекцій, паліативною допомогою. Метою АРТ є максимальне пригнічення розмноження ВІЛ в організмі, відновлення функції імунної системи, продовження та підвищення якості життя ВІЛ-інфікованих людей.. До звільнення частини регіону восени 2022 року деякі пацієнти перебували під російською окупацією, куди не було можливості доставити необхідні ліки.

Як підтримували пацієнтів з ВІЛ/СНІД під час окупації частини Харківської області, а також де і кому варто перевірятися на ВІЛ, розповіла завідувачка амбулаторно-поліклінічного відділення обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом Анастасія Кузнєцова в етері Українського Радіо Харкова.

Як отримували ліки пацієнти з ВІЛ/СНІД на територіях Харківщини, що були під окупацією, як змінилася ситуація після звільнення?

Під час окупації районів Харківської області люди не могли ні протестуватися, ні отримати своєчасну медичну допомогу, це було неможливо.

У низці громад немає наших кабінетів "Довіра", але медичні співробітники, які там залишилися, були на зв'язку з нами та якщо їм було необхідно для когось отримати ліки, ми передавали навіть через волонтерів.

У Дергачах такий кабінет є, і коли вони були у сірій зоні, то доводилося місячну дозу терапії розфасовувати. Наприклад, залишалося три-чотири банки, розраховані на місяць терапії кожна, а там 14 пацієнтів, то видавали не банками, а пігулками, приміром, по п'ять пігулок, щоб вистачило всім на якомога триваліший час.

Ліки на чотирьох розділяли на 14 пацієнтів. Як люди з ВІЛ/СНІД діагнозами жили під час окупації Харківщини
Пошкоджена внаслідок обстрілів автівка швидкої допомоги в Дергачах, Харківська область, березень 2022 року. Суспільне Харків

Крім того, були доставляння наших препаратів організацією "Лікарі без кордонів", у період окупації або сірої зони. Медичні співробітники, які працювали в кабінетах "Довіра" та залишалися в окупації, знали як видавати та користуватися тими препаратами, які привозили "Лікарі без кордонів"

Був період у 2022 році, коли ми не могли передати ліки з Центру СНІДу, зокрема, до Ізюма, Балаклії Ізюмського району, та Куп'янська. У той період працівники благодійної організації "Парус" у Харкові, яка займається підтримкою таких пацієнтів, могли на мобільний амбулаторії проїхати до окупованих районів і централізовано передати ліки до наших кабінетів "Довіра".

Ліки на чотирьох розділяли на 14 пацієнтів. Як люди з ВІЛ/СНІД діагнозами жили під час окупації Харківщини
Лікарі без кордонів у Харкові. Фото: facebook.com/msf.ukrainian

Зараз проблеми з препаратами немає. На початку жовтня передали до всіх наших кабінетів "Довіра" препарати для лікування ВІЛ-інфекції.

Де надається безплатна допомога ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД у Харківській області?

У Харкові — це обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом і обласний протитуберкульозний диспансер №1, де також є кабінет "Довіра", але здебільшого там спостерігаються пацієнти, які перебувають на стаціонарному лікуванні туберкульозу. Коли вони виписуються, то можуть їхати до свого району і далі продовжувати отримання препаратів у місцевому кабінеті "Довіра".

По області функціонують 10 кабінетів "Довіра", де пацієнти можуть стати на облік, обстежитись, зробити специфічні аналізи визначення рівня вірусного навантаженняКількість копій вірусу в мілілітрі крові, визначення імунного статусу. Також там можуть пацієнти отримати спеціальні ліки. Ці кабінети є в Дергачах, Балаклії, Лозовій, Куп'янську, Змієві, Первомайському, Ізюмі, Краснограді.

12 закладів області можуть надавати профілактику ВІЛ-інфекції — постконтактну профілактику для тих, хто постраждав від насилля: один препарат на 28 днів, який потрібно почати приймати не пізніше ніж за 72 години після акту насилля. У районних лікарнях Харківської області теж є набори для потерпілих від насилля, куди входить профілактика ВІЛ-інфекції.

Ліки надаються безплатно і забезпечуються державою. Дефіциту немає. Ми видаємо сталим пацієнтам, які вже не один рік спостерігаються, на три, шість і навіть девʼять місяців. Тим людям, які виїжджають за кордон, та, за нашими стандартами, є прихильними до терапіїПостійно приймають терапію та мають гарні результати специфічних аналізів, ми маємо право їй видавати на весь рік.

Де та як часто перевірятися на ВІЛ?

Для тестування можна звертатися до первинної ланки медицини — поліклінік, бо в пакеті первинної меддопомоги вказане й обов'язкове надання можливості пацієнту обстежуватися на ВІЛ безплатно. ВПО так само можуть це робити за місцем проживанням.

Якщо десь відмовляють, то центр СНІДу в Харкові відкритий для всіх: надамо будь-яку меддопомогу, яка в наших можливостях. Тестування у тому числі.

Навіть якщо гарне самопочуття, немає симптомів, людина не вживає наркотичних речовин, має одного статевого партнера, в якому впевнена, то раз на рік треба все одно проходити тестування на ВІЛ і не боятися. Чим раніше "спіймаємо", діагностуємо, тим швидше призначимо терапію, людина почне її приймати та проживе довше і якісніше.
Ліки на чотирьох розділяли на 14 пацієнтів. Як люди з ВІЛ/СНІД діагнозами жили під час окупації Харківщини
Ілюстративне фото. Тести на виявлення ВІЛ/СНІД. УНІАН

Наскільки реальна кількість ВІЛ-інфікованих більша за число тих, хто звертається до медзакладів?

На мій погляд, ця цифра може бути більша вдвічі: обстежуються не всі та спостерігається стигматизація. Попри те, що тестування на ВІЛ розповсюджено по всій країні, дуже багато швидких тестів у всіх лікарнях, люди все одно бояться, що їх будуть засуджувати, медичні працівники в тому числі.

Є випадки, коли людина приходить до медичного закладу, обстежується на ВІЛ, результат у неї позитивний. Буває, що вона не встигла вийти з цього медичного закладу, а багато співробітників уже знають, що в неї ВІЛ-інфекція.

Просто не треба ставитися до цього як до якоїсь прокази, бо це може бути з ким завгодно, в будь-який період життя, ніхто не застрахований. Ми ж не ставимося так до людей з цукровим діабетом, які все життя приймають інсулін, або до людей з гіпертонічною хворобою, які приймають пігулки.

Якби ставлення людей, медпрацівників до таких пацієнтів, було більш доброзичливим, мені здається, це б дещо поліпшило ситуацію.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок