Зберігати в окупації, ризикуючи власним життям, бути розстріляним за нього, встановлювати на вершини світу, повертати у звільнені населені пункти — жителі Харківської області, військовослужбовці відстоюють, захищають та гинуть за прапор України під час війни з Росією.
Суспільне Харків зібрало історії жителів області про символ української незалежності.
В окупації — на мітинг під українським стягом
Російські військові зайшли до Куп'янська 27 лютого 2022 року — на третій день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Міська влада прийняла умови окупанта, і вже наступного дня СБУ оголосила меру Геннадію Мацегорі підозру у державній зраді. Жителі вийшли на вулицю, щоб заявити росіянам: Куп'янськ — це Україна. Одного з учасників таких акцій, ймовірно, захопили.
Прапор біля генконсульства РФ
"Я у себе вдома на землі. Хай бояться ті, що до нас загарбувати прийшли", — каже харків'янка Валентина Лебединська, яка живе поруч із колишнім консульством РФ. 26 лютого 2022 року вона вивісила прапор України із чорною стрічкою для Росії.
Звільнення населених пунктів під час контрнаступу
Під час контрнаступу українських сил на Харківщині восени 2022 року звільнили більшу частину окупованих територій області. Люди раділи захисникам, зустрічали їх оплесками та з прапорами, які берегли, попри загрози з боку російських загарбників.
"Прапор вирішив сховати, бо це святиня"
75-річний житель Черкаських Тишків Юрій Купрін з дружиною залишилися в окупації через корів. Вони ховали вдома українські прапори та чекали на звільнення — разом зі своїми чотирма коровами, яких не змогли залишити.
На паркані будинку та машині Юрія висіли прапори — обидва довелося заховати від окупантів, проте потім, після деокупації, родина вивішувала його на свята: "Прапори вирішив сховати, бо це святиня. Що ж їм віддавати проклятим? Якщо знайдуть, то вони шкуру знімуть. На всі Тишки у нас був і у сільраді. Усі їздили і такі: "О, як добре, нам подобається, у вас прапор". А дачники їхали та питали: "Юро, а прапор у тебе ж висів. Ти встиг?" Так, встиг".
Прапори в банках та закопані в городі
Бійці 103-ої бригади Сил ТрО відкопали прапори України у звільненому селі на Харківщині. Житель села заховав їх, аби не дісталися росіянам.
Рука з жовто-блакитним браслетом
"Ця рука мого батька Сови Сергія Олександровича, воїна і Захисника України, 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр", — так починається лист до президента від 14-річного Марата Сови. Тіло його батька знайшли під час ексгумації в лісі в Ізюмі. Дружина Сергія, Оксана, упізнала чоловіка через фото, за жовто-блакитним браслетом на руці і татуюваннями на тілі. Усього в Ізюмі ексгумували 447 тіл загиблих, яких вбили росіяни.
Увага! Далі — чутливий контент!
"Побачили мене з прапором біля селищної ради — зрозуміли, що Україна вже тут"
Староста селища Козача Лопань Людмила Вакуленко після того, як українські війська зайшли до населеного пункту, поїхала на велосипеді повертати стяг перед будівлею адміністрації.
"Не знала, що то мають військові зробити. На флагштоці вже був обрізаний російський прапор. І мотузка високо, я стриб-стриб, не дістану. Причепили прапор, підняли і хтось з людей сфотографував. І коли люди поверталися, вони з переляку спочатку поїхали на Білгород, то казали, що коли побачили вас з прапором біля селищної ради, ми плакали, ми стрибали, так раділи, ми зрозуміли, що вже Україна там", — згадує Вакуленко.
Під час окупації прапор залишався перед селищною радою ще з місяць.
У Циркунівському ліцеї зберегли прапор, підписаний учасниками АТО. Державну символіку окупанти розстрілювали
У ліцеї села Циркуни вчителі зберегли український стяг, підписаний захисниками, що виходили з Іловайського котла.
Російські загарбники обстріляли малюнок з українською символікою на стіні навчального закладу, розповідає директорка Оксана Дудченко: "У нас є гарна стіна розписана: тризуб, соняхи, калина на тлі прапора України, яку нам намалювала наша вчителька малювання, все це обстріляне".
Стяг на сільраді в Циркунах
Під час окупації села місцеві жителі боялися виходити на вулицю.
"Стільки було радості! Сусідка каже: "Давай підійдемо до клубу, там прапор висить". Цей час ми не виходили з вулиці. Коли прийшли, у мене ноги підкошувались: скільки ж було перестріляних собак по узбіччях. Ми підійшли, побачили прапор, а я боюся: раптом ще окупанти десь позалишались", — розказала Марія Давидова.
"Малює прапори, відзначає дні до перемоги"
У звільненій Кутузівці жителі, у яких зруйновані будинки, жили у підвалі дитсадка. Серед них — восьмирічний Тимур, який малював прапори та відзначав у календарі дні до перемоги.
"У нас тут є календар, діти малювали дні й кожна позначка — це новий день до перемоги. Був випадок: хлопчику наснився сон 27 квітня, він тоді намалював наш прапор, а незабаром нас звільнили", — розповідає мама Тимура Маргарита.
"Це моє золото"
За відмову від співпраці з РФ 62-річна директорка Іванівського ліцею Лідія Тільна потрапила у полон. Її морили голодом, били та погрожували застрелити, коли вона під час окупації намагалася втекти до Харкова. Попри полон та окупацію жінка зберегла прапор.
"Прапор — це моє золото. Це моє життя українське", — сказала Лідія журналістам "24 каналу".
"Вночі зайшли, зранку вже повісили"
У деокупованому Рубіжному прапор повісили вже на ранок після того, як туди зайшли українські військові: перед цим стяг попрасували.
Прапор на Евересті
Альпініст з Харкова Валентин Сипавін у травні вп'яте піднявся на найвищу вершину світу — Еверест. Сходження Сипавін присвятив українцям, а також донорам фандрайзингової платформи UNITED24, яка збирає донати на підтримку України.
З прапором — до перемоги
Житель Харкова Володимир Сорочинський їздить містом з прапором України. Чоловік прикріпив його до свого інвалідного візка і каже, що не зніме, доки не закінчиться війна. Володимир їздить Харковом з прапором з ранку до вечора. Чоловік каже, що таким чином намагається підтримувати дух містян.
Волонтери оновлюють прапор на Харківській ОВА
Український прапор на пошкодженій російськими обстрілами будівлі облдержадміністрації на майдані Свободи волонтери міняють в середньому раз на місяць — від вітру стяг частіше рветься.
"Хочу, щоб ми перемогли і я грався з друзями"
Шестикласник Максим у вільний від навчання час виходить з прапором на в'їзді до Харкова та вітає українських захисників. Кореспонденти Суспільного зустріли хлопця 1 листопада 2022 року. Він розповів, що вперше вийшов на трасу із прапором у перший день повномасштабного російського вторгнення.
Прапор на даху розбитого росіянами будинку
Мешканець розбитого внаслідок російського удару 23 січня будинку по вулиці Академіка Проскури Володимир Овчаренко встановив прапор на будівлі. У дворі харків'яни також облаштували меморіал. Прапор на будинку Володимир встановив у День жалоби через загиблих внаслідок атаки. Прапор на будинку Володимир встановив у День жалоби через загиблих внаслідок атаки, 25 січня, розповідає його дружина Анастасія Овчаренко.
"Через горище вцілілого під'їзду чоловік заліз на дах і встановив прапор для того, щоб показати: ніякі ракети не можуть зламати волю українців та українського народу. Навіть якщо від моєї квартири залишилася купа сміття, то прапор України буде майоріти в небі, показуючи нашу єдність", — говорить Анастасія.
"Сидить москаль по груди з автоматом, а над ним — наш прапор"
68-річний житель села Залимана на Харківщині Василь Дорошенко готував коктейлі Молотова перед зустріччю з росіянами та погрожував їм, коли вони зайшли у село. Під контролем окупантів село під Балаклією пробуло місяць. І весь цей час, говорить Василь, він не знімав з будинку український прапор.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
