Під час окупації Балаклії російські військові влаштовували масові зґвалтування у райвідділку поліції, де утримували місцевих жителів. Полонених били, катували струмом та розстрілювали.
Серед полонених була комендантка пожежно-рятувальної частини Альбіна Стрілець. Що відбувалося із полоненими, Альбіна розказала Суспільному.
Рятувальниця стала бранкою "VIP-камери"
Своєї проукраїнської позиції Альбіна не приховувала навіть під час окупації Балаклії, вільно казала, що виступає за Україну, і 3 серпня до неї на роботу у пожежну частину прийшли російські військові. Усіх вишикували, її та колегу забрали.
"Забрали мене та ще одного співробітника: вдягли пакет на голову, замотали скотчем, вдягнули позаду наручники, посадили в машину та привезли у райвідділ поліції. Вели мене через двір, коли знімали наручники, один з орків сказав: "Вважай, що ти для всіх втрачена, ти не вийдеш". З пакетом на голові заводили до камери. В камері з мене зняли пакет і почалося пекло", — розповідає Альбіна.
3 серпня у камері вже було двоє жінок. Альбіна пробула у полоні до 19 серпня. Каже, максимум в кімнаті, де її утримували, перебували до 9 людей одночасно. У камері стояли камери, за людьми цілодобово спостерігали: "Вони називали цю камеру VIP, бо тут є вікно. Вода була в крані, був унітаз".
Щоб не втрати лік часу, полонені на аркуші записували, який йшов день тижня та число. Останній запис на папірці, який досі лежить у камері, — 7 вересня. Офіційно про звільнення Балаклії повідомили 8 вересня.
Жінки спали на старих брудних матрацах та подушках, туалетного паперу не було.
"У райвідділку жили близько 50 військових, в основному — чеченці та з "Л/ДНР", які були в них як охоронці. Вони самі боялися, я питала: "Ви давно тут?" Він показав, що п'ять місяців. Це з "ДНР" чоловік був. У них не було зброї".
"Я чула групові зґвалтування"
Кімната, де утримували Стрілець, була під кімнатою для допитів.
"Я могла спати годину-дві на добу. Над нами проводилися допити. Цілодобово. Окупанти змінювалися лише вранці, годині о 5, у цей час можна поспати до 8.
"Ґвалтували вони не з нашої камери жінок, це були групові зґвалтування — понад 20 людей, бо вони всі спускалися, кликали один одного. Щоб не збожеволіти, я зламала бачок в унітазі, щоб вода текла й не чути цього. Це було зґвалтування, побиття, струм, шокери, пістолет до рота, роздягання — все, що можливо і неможливо... Не було жодних принципів", — згадує Альбіна Стрілець.
"Були у камері місцеві з Балаклії, яких кликали о 2-й годині ночі, їх не було по дві години, це були зґвалтування. Я не думаю, що хтось про це буде говорити, але це було. Я чула, як забивали до смерті. Одного допитували довго, потім вивели надвір і пустили кулю в лоб", — каже надзвичайниця.
"Зі мною сиділи жінки, яких били струмом, вони боялися говорити, у нас камери були, вони дивилися 24/7. Один приходив до камери вночі з ліхтариком, в масці, сідав, ставив питання, намагався вмовити мене перейти на сторону Росії, але коли вони зрозуміли, що це не має сенсу, мене депортували з міста, сказали, що я сюди більше не повернуся", — розповіла Альбіна.
"Депортація" з Балаклії
Увесь час родичі Альбіни намагалися визволити її з полону, це не допомогло. "Не лояльну" до російської влади рятувальницю вирішили вивезти за межі міста.
"Чесно, я думала, що нас розстріляють. Коли я сіла в авто, я взяла хрестик, поставила позаду валізу, і молилася, допоки ми не доїхали до нашого блокпоста, не побачила наших. Нас обстріляли на блокпосту. Лежала в окопах з нашими солдатами", — згадує Альбіна Стрілець.
Жінка каже, що знає людину, яка здала її окупантам.
"Фізично вони мене не чіпали. Морально — було достатньо з того, що тут відбувалося. Просто за те, що в мене українська позиція. Я — за Україну. Я не хотіла жити в РФ. Я говорила про це протягом пів року, поки я була в окупації. Нас таких просто виганяли з міста. Я знаю прізвище, хто мене здав. Поки йде слідство, не хочу говорити, але росіяни знали абсолютно все. Всі слова, які я говорила, їм передали", — каже жителька Балаклії.
Про час окупації міста Альбіна каже: "Тут було беззаконня. Людину могли забрати просто тому, що ти не так подивився, привід не потрібен був".
Читайте також: Катівня, грабежі, руїни: що залишили по собі російські окупанти в Балаклії
Після полону Альбіна була у Харкові: "Я зустрічала у Харкові жінку, з якою нас депортували. Сказали, що психологічно вона зламана, вона лікується".
Після звільнення міста Стрілець повернулася до Балаклії. До райвідділку, де її утримували, приходила вже двічі.
Свідчення про зґвалтування є
Начальник Слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов каже, що на 22 вересня поліцейські мають свідчення про зґвалтування, які вчиняли окупанти, але до поліції з заявами про зґвалтування під час окупації Балаклії офіційно ще не зверталися.
"З початку вторгнення РФ в Україну у нас є провадження по випадку у Малій Рогані, на деокупованих територіях поки звернення від громадян не було, однак інформація про такі факти є, ми її перевіряємо, як тільки буде заявник, будемо відповідно реагувати", — сказав Болвінов Суспільному.
