Військовий волонтер з Харківщини Артем Фісун в ефірі "Українського радіо Харків" розповів, яка ситуація у деокупованих населених пунктах та чого нині потребують українські військові. Далі — пряма мова волонтера.
"Люди ставляться насторожено"
Інфраструктура там практично повністю знищена, магазини не працюють. В Ізюмі працює один магазин і лише за готівку, картки не приймають. Насправді гнітюче враження. Люди дуже депресивні, насторожено ставляться, бо не знають, як ми будемо себе поводити як військові.
Я розумію, що це вплив попередніх військових структур, і зараз процес деокупації буде супроводжуватись інформаційною кампанією, людям будуть пояснювати, з якою метою ми тут, це дуже доречно. Бо таке відчуття, що Ізюм, Балаклію занурили у кам’яне сторіччя. І зараз, коли повертається українська армія, разом з нею служби починають працювати, то відразу повертається цивілізація в ці міста.
Зараз потрібен обов’язково контакт волонтера з місцевим мешканцем щодо гуманітарної допомоги. Бо по всіх населених пунктах, де я проїжджав, магазини зруйновані і фактично не працюють. Люди перебиваються тими харчами, які в них залишились в погребах. Я думаю, треба в першу чергу орієнтувати увагу наших гуманітарних місій і різних організацій, які працюють з цивільними, щоб допомагали утеплювати будинки, заготовляти дрова, постачати їжу, якої люди потребують кожного дня.
"Усе вивозили у Рашку"
В Ізюмі приватні будинки зруйновані, ледь не через дві-три хати. Зруйнована вся виробнича інфраструктура. Вдалося поспілкуватися з великими місцевими підприємцями, вони розповідали, як росіяни все вивозили своїми гуманітарними конвоями. Усе крали, вивозили в Рашку, кидалися на це все, наче вони ніколи цього не бачили. Також ми бачили позиції росіян, на яких валялися холодильники, пральні машинки. Місцеві розповідали, що в них все з хати винесли.
Ситуація напружена. Але мене втішило, що цей підприємець, в якого з хати все винесли і з виробництва частину майна покрали, поуганяли автівки, він просто каже: "Живий і слава Богу! Значить, будемо працювати далі".
У росіян знаходили пробиті цвяхами кнопкові телефони. Це показали наші українські бійці, які отримали це від росіян. Вони нам пояснювали цю ситуацію, казали: "От бачите, як бореться керівництво російської армії зі своїми підопічними, щоб вони не дзвонили додому і не розповідали про ганебні наслідки війни, яку Росія проводить в Україні. Бо ви ж знаєте, що телефони прослуховуються, потім ця інформація публікується, має певний розголос і психологічний тиск і на ворога, і на їхніх рідних. Ви могли там побачити телефон Siemens 2000-х років випуску, пробитий цвяхом-соточкою".
Такі от поведінкові наказні елементи, які застосовували росіяни для своїх бійців. Але я думаю, що це їм не допомогло, бо українська армія злагоджено відпрацювала в нашому харківському регіоні. Вони не знищували боєкомплект, як раніше робилося, вони просто перекрили постачання. І цього було достатньо для того, щоб російська армія посипалась і почала тікати.
"Військовим потрібні буржуйки та теплі речі"
Внаслідок контрнаступу було пошкоджено дуже багато квадрокоптерів. Квадрокоптери, автомобілі — це вже такий розхідний матеріал. На цьому ми як волонтери зосереджуємо свою увагу. Намагаємось постачати Mavic 3, квадрокоптер, який має свої переваги над іншими моделями і дуже ефективно себе показав в російсько-українській війні. І, звичайно, автомобілі — пікапи, буси. Вони завжди потрібні, тому що російський ленд-ліз неперевершений і треба з ним щось робити, вивозити, завозити на склади, щоб надалі використовувати цю зброю проти нашого ворога, який до нас з цією зброєю прийшов.
Військовим потрібні буржуйки на бойові позиції, щоб зігріватися, бо земля холодна, промерзає. І, звичайно, теплі речі, щоб спокійно перенести ці холоди.
Читайте також
"Гірше, аніж в будь-якому фільмі": фоторепортаж зі звільненого Ізюма
