До Європейського суду з прав людини надійшло щонайменше три справи про відшкодування збитків внаслідок втрати майна через війну від жителів Харківщини. Ще 26 заяв юристи оформлюють, розказала Суспільному координаторка правозахисного проєкту "We are from Ukraine" Олександра Стешенко.
Серед заявників — Оксана Семененко та Каріна Москаленко, їхні квартири згоріли через російські снаряди. Свої історії харків'янки розказали Суспільному.
"Спочатку все згоріло, потім впало"
Квартиру Оксани Семененко на Салтівці РФ зруйнувала 3 березня. Цього року виповнилося 50 років відколи родина харків'янки жила там — ключі від квартири бабуся та дідусь Оксани отримали у 1972 році. У стінах, де все життя Оксани перетворилося на згарище після влучання російського снаряда цієї весни, жили чотири покоління її родини.
"Це сталося 3 березня о 15:00 рівно, я знаю, що було три снаряди, вони влучили у три будівлі з інтервалом у 2-3 хвилини. Будинок не підлягає відновленню: з п'ятого до першого поверху під'їзд "склався". Моя квартира була на п'ятому: спочатку все згоріло, потім впало. В нас тепер нічого немає", — розповідає Оксана Семененко.
20 лютого родина Оксани закінчила ремонт у квартирі — поставили останні міжкімнатні двері.
"24 лютого в моєї дитини день народження, а дитина плаче... Який тут день народження — стріляють, війна, ми в підвалі", — згадує жителька Салтівки.
"Далі — не знаю куди"
Понад усе від початку війни Оксана переживала за дитину, тому 25 лютого родина переїхала в інший район: "Все ж починалося з Салтівки". Наступного разу свій будинок Оксана побачила вже зруйнованим.
"Ця квартира передавалася із покоління в покоління, отримували цю квартиру та заселялися мій батько з сестрою та батьками у 1972 році, а 3 березня мені надійшов дзвінок, що все згоріло", — каже Оксана Семененко.
Харків'янка подала заявку на отримання компенсації через знищене війною житло через "Дію", їздила до регіонального центру надання адмінпослуг. Також звернулася до юристів, щоб подати скаргу до Європейського суду з прав людини.
"Надала як доказ для справи фотографії, відео, як будинок горів. Коли снаряд влучив у будинок, знайомі знімали, потім приїхала та на власні очі побачила, що будівлі вже немає. Мені хоча б якесь відшкодування отримати. Знайомі прихистили нас на перший період, а далі — не знаю куди", — каже Оксана Семененко.
Фугасна бомба впала вночі
Скаргу харків'янки Каріни Москаленко, яка через війну РФ проти України втратила житло, юристи вже направили до ЄСПЛ. Каріна каже — зібрала для справи 175 сторінок документів, витратила на це три тижні.
"Мій будинок розбомбили в ніч з 6 на 7 березня — недалеко впала фугасна бомба, почалася пожежа, вогонь обійняв увесь будинок. Я жила у триповерховому старому будинку на вулиці Чернишевській. Моя квартира була на третьому поверсі, вона постраждала найбільше", — розповідає Москаленко.
Каріна теж подала заявку на відшкодування в "Дію" та почала збирати документи для ЄСПЛ: "Після того, як будинок згорів, я написала заяви в СБУ та прокуратуру, далі мені підказали контакти юристів, які працюють зі скаргами в ЄСПЛ, я заповнила анкету, за кілька днів мені подзвонив адвокат".
"Ми зібрали великий пакет документів — копії заяв від ДСНС, СБУ, прокуратури. Потрібно було офіційне звернення від постраждалих до російського міністерства оборони, туди ми написали офіційну скаргу з прикріпленням фотофіксації злочинів, які РФ вчинила стосовно мене. До заяви до суду також прикріпили усі фото пошкоджень, долучили документ про оцінку майна до війни, техпаспорт квартири, документи на право майнової власності, документи мої, батька, бо він власник, а я прописана у квартирі. Писали офіційну заяву: що, коли, як сталося, що було у квартирі, яка вартість того, що ми втратили. Загалом — 175 аркушів", — розповідає заявниця.
Атака на університет
Каріна Москаленко — викладачка Каразінського університету. Згадує, втрата квартири була другим ударом РФ по її життю: 2 березня Росія під час атаки на будівлю Нацполіції зруйнувала корпус вишу, де Москаленко викладала.
"За кілька днів до того, як розбомбити мою квартиру, розбомбили мій виш. Тоді у мене стався нервовий зрив. Я такого не очікувала, це було жахливо", — розповідає викладачка.
У квартирі на Чернишевській Каріна прожила п'ять років, це було її перше власне житло.
"24 лютого я склала речі свого собаки, собі взяла ліки, деяку їжу, джинси та светр — думала за три дні повернуся додому, поїхала до батьків. 10 днів ми ще прожили в місті, потім виїхали на дачу в область. Тут і живемо", — розповідає Москаленко.
"Немає даху, немає підлоги, все чорне"
Каріна каже, у період між атакою на виш та будинок перестав виходити на зв'язок друг-військовий, емоційно їй було особливо складно. Далі — з літаків на Харків падали фугасні бомби.
Читайте також: З даху дев'ятиповерхівки у Харкові зняли 500-кілограмову російську авіабомбу: фото
"З 6 на 7 березня дуже багато літаків РФ літало над містом та областю. В новинах, чатах писали про атаки на центр міста, тож коли закінчилася комендантська година, я сказала батьку: "Поїхали". Тоді у мене був тяжкий період, друг, який служить у 92-й бригаді, тиждень не відповідав, я дуже переживала. Того ранку була сумна. Пам'ятаю: їдемо по Чернишевській, кажу: "Тату, диви, будинок цілий!" Потім під'їжджаємо ближче... Бачу дим. Я на ходу вилетіла з авто.
"Мій будинок на перехресті Чернишевської та Гіршмана: з боку Чернишевської будинок майже цілий, а моя квартира — з вулиці Гіршмана у лівому крилі. Я оббігаю будинок і бачу, що моя квартира повністю вигоріла: немає даху, немає підлоги, все чорне, десь ще видно вогонь. Пожежники ще працюють", — згадує Каріна.
"Картина була жахлива: сніг падає, ранок, жіночий крик на всю вулицю. Мабуть, ще місяць я не могла отямитись. Тільки завдяки волонтерству я могла спілкуватися. Зараз пройшло п'ять місяців — стало легше. Допомога людям повернула мене до життя", — каже харків'янка.
Каріна Москаленко впевнена, відбудувати будинок можна: "Оцінка моєї квартири — 4 млн гривень. Стіни є, потрібен дах, підлога, комунікації. Я не дуже вірю, що таку суму відшкодують, але в такій ситуації отримати хоч щось, вже добре, бо я все втратила. Хочу повернутися додому".
"Важливо змусити РФ заплатити"
Олександра Стешенко, координаторка правозахисного проєкту "We are from Ukraine", що займається підготовкою та поданням скарг українців, які постраждали від війни до ЄСПЛ, каже: від жителів Харківської області юристи отримали 26 заяв.
"З 26 справ три вже поїхали до суду. Всі три стосуються руйнування житла — люди втратили одночасно і майно, і домівку", — говорить Стешенко.
За її словами, йти до ЄСПЛ можна не лише через зруйноване житло, а й через загибель члена родини, примусову депортацію до РФ, примусове роз'єднання родини, катування, зґвалтування, насильницьке зникнення членів сім'ї, обмеження свободи пересування, біженство, нелюдське чи принизливе ставлення.
"Хотілося б заохотити звертатися людей, які були поранені або втратили близьких. Не потрібно мовчати. Варто кричати на весь світ про те, що відбувається в Україні. Європейський суд не може повернути людину, але він може забезпечити розгляд справи у міжнародному суді, визнання порушення, і може присудити компенсацію. Важливо змусити РФ заплатити за все, кожному і всіма можливими способами", — говорить координаторка юридичного проєкту.
Послуги юристів для постраждалих від війни безплатні.
"Для звернення до ЄСПЛ є всього 4 місяці, які потрібно рахувати, у нашому випадку, з дня порушення. Це 4 місяці для юриста, не для заявника: потрібно встигнути зібрати докази й підготувати заяву, а на це потрібен час. Тому бажано звертатися до юристів одразу після порушення, якомога швидше", — каже Олександра Стешенко.
За словами Стешенко, в команді проєкту 65 юристів, наразі вони отримали понад 350 звернень українців: 56 скарг вже відправили на розгляд, у 120 випадках юристи збирають докази та готують заяви.
Для того, щоб отримати юридичну допомогу постраждалі внаслідок війни можуть заповнити заявку за посиланням. Також у команду запрошують долучатися юристів, щоб встигати обробляти якомога більше заявок.
Що відомо
- Від 30 березня у додатку "Дія" можна подати заявку про пошкодження житла під час війни.
- У середині квітня заявки про втрату чи пошкодження помешкання подали понад 77 тисяч українців. Про це повідомляв міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Читайте також
Як отримати компенсацію за зруйноване житло. Інтерв'ю з адвокатом Євгеном Федоренком