Перейти до основного змісту
«Були вчителями, а стали студентами»: у Харкові пролунав перший дзвоник в Університеті третього віку

«Були вчителями, а стали студентами»: у Харкові пролунав перший дзвоник в Університеті третього віку

університет третього віку Харків
Студентки Університету третього віку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Перший дзвоник пролунав для студентів-пенсіонерів у територіальному центрі надання соціальних послуг Київського району Харкова. Тут стартував новий навчальний рік в Університеті третього віку. Цьогоріч до різних факультетів закладу записалася 171 людина.

Історії студентів-переселенців, враження від занять та які дисципліни викладають в Університеті третього віку — читайте у матеріалі Суспільне Харків.

«Знайшов тут другу сімʼю»

Серед студентів Університету — переселенець з Донеччини Яків Зіньков. Чоловік розповідає, що завжди любив музику, тому обрав для себе факультет співу.

УТВ Харків
Студент Університету третього віку у Харкові Яків Зіньков, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

«Взагалі музика — це по життю моє і я знайшов тут другу свою сімʼю, ту що я втратив. Я з Донецької області, я маю на увазі творчу сімʼю, колектив. У мене був там колектив, ми співали, концерти робили. Я думав, що все це в минулому, але дякуючи терцентру, куди я прийшов — де чудові люди всі, колектив хороший, керівники всі дуже уважні до нас — ставляться з увагою та повагою. Тому я знайшов тут те, що я хотів», — розказує Яків Зіньков.

Університет для пенсіонерів у Харкові
Студенти Університету третього віку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Я в Харкові другий рік тільки живу, це таке гарне місто. Я не бачив такого міста, хоча я в Донецьку був, але тут у воєнний час прифронтове місто — і так все чисто, прибрано, усі святкові інсталяції, свято Незалежності так святкується з розмахом. Це сила народу.

«Були вчителями, а стали студентами»

68-річна Галина Заєць евакуювалася до Харкова з Купʼянщини, де 45 років пропрацювала вчителькою. Жінка розповіла Суспільному, що 1 вересня для неї завжди було особливим днем, а навчання в терцентрі допомогло адаптуватися після виїзду з дому.

Галина Заєць, студентка Університету третього віку
Студентка Університету третього віку Галина Заєць . Суспільне Харків/Вікторія Якименко

«Були вчителями, а стали студентами. Ми навчаємося тут всьому, що нам заманеться. Можна танцювати, співати, вишивати, дизайном займатися, англійську мову вивчати, поглиблювати свої знання з інформатики. Але я вибрала гімнастику. Тут постійно нові знайомі, і старі, і нові. І в нас такий колектив дружній зараз, що ми інколи забуваємо, нам тільки тривоги нагадують про війну. А так ми інколи забуваємо про те, що зараз війна, що важко — ми просто живемо, працюємо, радіємо по можливості», — ділиться переселенка.

Харків УТВ
Студенти Університету третього віку у Харкові, 1 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Разом із Галиною відвідує терцентр і Лідія Мартовицька — переселенка з Куп'янського району з понад 40-річним педагогічним стажем.

Лідія Мартовицька, студентка Університету третього віку
Студентка Університету третього віку Лідія Мартовицька . Суспільне Харків/Анастасія Хушану

«Дуже шкодую, що так все склалося, бо до останнього дня ми працювали на педагогічній ниві. Проводять з нами різні психологічні тренінги, це знижує ось цю напружену обстановку, нам легше від цього стає. Ми весь час сюди йдемо з великою душею. Це саме тепло, саме любов тут ми зустріли», — розповідає Мартовицька.

Проводять з нами різні психологічні тренінги, це знижує ось цю напружену обстановку, нам легше від цього стає. До кого б ми не звернулися — нам весь час не відмовляють, а навпаки допомагають. І це нас завжди підтримує. Ми весь час сюди йдемо з великою душею. Це саме тепло, саме любов тут ми зустріли.

«Гренні-балеринки»

Викладачка хореографії Олена Лазаренко називає своїх підопічних «гренні-балеринками». Вона розповіла, що не лише проводить заняття з балету та танців, а й сама навчається в Університеті третього віку — опановує англійську мову та психологію.

викладачка та студентка Університету третього віку
Викладачка та студентка Університету третього віку Олена Лазаренко. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

«Вони всі різні, приходять по-різному, але всі стають витонченими — з поглядом, з лагідною усмішкою. Біля балетних станків ми вивчаємо, хореографічні вправи, а потім будуємо танці. Це просто дежавю, я себе відчула дитиною в дитсадку, я себе побачила школяркою і я згадала моє навчання в інституті», — ділиться Олена Лазаренко.

Скільки факультетів в Університеті третього віку у Харкові

Найбільший попит серед слухачів має факультет компʼютерної грамотності, зазначає соціальна працівниця Київського терцентру Марина Корницька.

«Наш Університет існує з жовтня 2011 року, має шість факультетів, і вже багато людей там навчилося. Наприклад, за минулий навчальний рік навчилося понад 200 студентів. Люди згадують те, як це було раніше, як вони були молоді, як вони вчилися. У нас багато знайомств, друзів, спілкування. Усі великі заходи ми намагаємося зробити з чаюванням — бесіди за столом, спілкування за столом, спогади», — каже Корницька.

Марина Корницька, соціальна працівниця Київського терцентру
Соціальна працівниця Київського терцентру Марина Корницька. Суспільне Харків/Анастасія Хушану

Також в університеті є факультети літературного мистецтва, сольного та хорового співу, здорового способу життя, психології, іноземних мов.

Окрім основної програми, терцентр щороку додатково випускає близько 60–70 слухачів курсів мобільної грамотності.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube

Топ дня
Вибір редакції
На початок