Другий рік у Харківському національному університеті імені Каразіна діє магістерська програма, де вчать майбутніх управлінців для деокупованих територій. Випускники будуть відновлювати роботу органів влади та допомагати громадам розвиватися. Програму університет розробляє разом із Представництвом Президента України в АР Крим. З студентами цієї програми поспілкувались і журналісти Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Владислава Присяжнюк родом із Ялти. Думає про те, щоб стати міською головою рідного міста. До такої мрії кримчанка Владислава зробила ще один крок — цьогоріч вона стала студенткою магістерської програми – «Публічне управління на деокупованих територіях», яка з минулого року діє у Харківському національному університеті імені Каразіна. Владислава — одна із 37 студентів цього магістерського курсу.
«Якесь таке бажання, можливо, стати мером Ялти, бо я звідти, і це було б чудово. Хотілося бути причетною до якихось змін, коли почнуть повертати наші території назад. І, власне, маю вже юридичну та журналістську освіту, і це (вступ до програми "Публічне управління на деокупованих територіях" — ред.) стало логічним продовженням. Працювати зможу в державних органах, місцевих органах, громадських організаціях, тобто там перелік дуже широкий», — розповідає студентка.
Заступник постійної представниці президента України в АР Крим Денис Чистіков каже, що після деокупації доведеться, фактично, заново вибудовувати систему управління на територіях, які понад десять років жили за російськими законами.
«Навіть за мінімальними підрахунками, лише на території тимчасово окупованого Криму нам треба близько 50 тисяч спеціально підготовленого персоналу, тому потрібно готувати людей, які будуть в контексті тих ситуацій. Також слід зазначити, що на цих територіях, особливо в Криму, не було проведено жодної адміністративної реформи, які відбувались в Україні з 2014 року. І нам це треба буде не тільки реалізувати, а зробити швидким темпом.
Владислава каже, для неї працювати на деокупованій території — це не лише професійний виклик, а й питання справедливості.
«Мені би хотілося, щоб ті, хто співпрацювали (з росіянами — ред.), понесли справедливе покарання. Це правильно. Я не кажу про якісь фільтраційні заходи, але має бути система. І, знову ж таки, можливо, я буду десь долучена до створення цієї системи», — розповіла Владислава Присяжнюк.
І саме цю систему, кажуть в університеті, доведеться створювати з нуля, бо подібного досвіду немає в інших країнах.
«Знаєте, досвіду такого нема в жодній країні. Ми воюємо, маємо втрати, і при цьому ми дбаємо про майбутнє — готуємо кадри для тих, хто буде поновлювати і розвивати далі Україну. Тому це наш український, в першу чергу, досвід. Це досвід Харківщини, безумовно, тому що на наш погляд, Харківщина, як маленька модель України», — каже Людмила Бєлова, директорка ННІ «Інститут державного управління» Харківського національного університету ім. Каразіна.
Після деокупації, пояснює Людмила Бєлова, в одній громаді можуть опинитися люди з абсолютно різними історіями і всім доведеться жити поруч. І саме управлінцям треба буде вирішувати спірні ситуації.
«Він прийде в громаду, в якій поруч знаходяться герої, родини героїв, родини колаборанта і родини тих, хто є вимушено переміщеними особами, родини тих, хто вже в третьому чи в четвертому поколінні живе на цій території. І тому дійсно вони потребують до себе відповідного ставлення», — пояснює керівниця Інститут держуправління.
Олександр Путянін – родом з Харкова, працює на державній службі і вже навчається на 2 курсі цієї програми. Розповідає, більшість його одногрупників уже мають досвід роботи в державному управлінні, тому на заняттях діляться не лише теорією, а й власною практикою.
«Ми навчаємося одне в одного, кожен розповідає свої якісь здобуті навички. Всі в групі, які знаходяться студенти, більшість - дежслужбовці, мають свої якісь позитивні досвіди, кожен одне з одним ділиться. І я зрозумів, що цією колективною працею ми здобуваємо не тільки освіту, а насамперед майбутнє України», — каже Олександр.
Цьогоріч на перший курс програми разом із Владиславою вступили 37 людей. Усі вони, каже студентка, вже налаштовані на навчання. А для неї ця магістратура – ще й можливість підготуватися до моменту, коли Крим повернеться під український прапор.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
