Найбільше у Харківській області — вуглеводних родовищ корисних копалин, а саме природного газу та нафти.
Про це в етері Українського Радіо Харкова розповів доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри фундаментальної прикладної геології Каразінського університету Василь Суярко.
Які ще є корисні копалини в регіоні, наскільки рентабельно їх розробляти, та які ресурси недоступні через бойові дії, замінування та окупацію — читайте розмову з науковцем. Далі — пряма мова.
"Родовище повинно бути повністю вичерпане, бо інакше рентабельності немає"
Що таке критичні корисні копалини? Що саме зацікавить партнерів угоди?
Як я читав про цю угоду між урядом США та України — їх спочатку цікавили рідкісноземельні метали, їх 18, далі це розширилось до рідкісних хімічних елементів і розсіяних хімічних елементів. Сьогодні це ціла група, там 40 різних корисних копалин, і входять туди нафта і газ уже. Їх цікавить, в принципі, все.
В яких сферах ці метали можуть використовуватись?
Рідкісні розсіяні елементи, за якими полюють американці, — це елементи, що використовуються в космічній сфері, літакобудівництві, озброєнні, до речі, в тому числі для виготовлення ядерної зброї. Це медицина, фізика, приладобудівництво, різні космічні технології, дуже багато сфер, які є сьогодні дуже важливими для розвитку суспільства.
На видобутку яких копалин сконцентруються зацікавлені сторони?
Це безумовно вуглеводні, бо є різні у нас родовища, і нафти, і газу, і конденсату. Ті, що експлуатуються українськими компаніями, — їх ніхто не буде забирати. Є у нас родовища, які виснажені. Там є запаси, але їх мало. Ті технології, які є у західних країнах, в тому числі в американців, вони набагато досконаліші, ніж наші. Вони дозволяють вилучати все до кінця.
В плані вуглеводнів дуже цікавий газ щільних колекторів. Це газ, який намагалися видобувати компанія Shell, яка зайшла сюди, на ту ж саму Біляївську структуру. А тоді вони, з огляду видно на політичну ситуацію, яка вже нагніталася, вийшли звідси. Це Юзівська площа так звана. Дві великих площі в Україні. Юзівська – це Донецька і Харківська області, частина Луганської, Запорізької, там, де є сланцевий газ щільних колекторів. І у нас є Олеська площа, там де Львівська область, Тернопільська область, Івано-Франківська область. Ми технологічно його не можемо видобувати на сьогодні. Вони можуть, думаю, що це їх дуже зацікавить.
Наскільки рентабельний видобуток рідкоземельних ресурсів?
Це дійсно величезна така тяганина з документацією, з отриманням дозволів в Державній комісії та по запасах, це визначення різних екологічних норм і їхнього дотримання, згода на видобування у законодавців, у місцевих рад треба отримати дозвіл. Тобто це дуже великий і бюрократичний процес.
Скільки це часу може зайняти?
Залежно від стимуляції, від підштовхування цього процесу. Залежно від того, хто буде зацікавлений. Якщо це держава, це одне, це швидко буде — рік — два. Якщо це просто компанія приватна, буде довше — від трьох до п'яти років.
Чи захищені родовища від вичерпання?
Кожне родовище, якщо ви його вже відкрили, розвідали, експлуатуєте, то це родовище повинно бути повністю вичерпане, бо інакше рентабельності немає.
На Харківщині — 30% природного газу від всіх запасів України
Які корисні копалини є в нашому регіоні?
Харківська область — в межах великої геологічної структури, яка називається Дніпровсько-Донецька западина. Це обумовлює значні запаси в її надрах вуглеводнів, оскільки це западина нафти та газу, підземних вод, кам'яного та бурого вугілля, фосфоритів, різноманітних будівельних матеріалів тощо. Тут є також і поліметали, і навіть уранові руди.
Усього на території області державним кадастром зареєстровано близько 430 родовищ корисних копалин. З них експлуатується майже 180. За загальними ресурсами корисних копалин Харківська область посідає п'яте місце в Україні.
Головні типи родовищ корисних копалин на Харківщині – це, безумовно, вуглеводні. Це природний газ і нафта. І такий акцент великий на вуглеводні, великою мірою залежить від того, що Харківська область входить до складу Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.
Які ресурси недоступні через бойові дії, замінування та окупацію?
Це питання стосується всієї України. Одне з найбільших родовищ літію — Шевченківське родовище на Донеччині, в районі Амвросіївки, то воно вже окуповане. Велике родовище, яке мало перспективи, але воно не видобувалось. Я хочу додати, що багато таких родовищ, в тому числі рідкісноземельних, які відкриті ще були в 60-70-і роки, вони так і стояли, законсервовані. Чому? Тому що не було технологій, не було інвестицій, не було потреби.
Якщо говорити про Харківську область, Лиманський напрямок, Дворічна, де вапно є, там же теж вже частково в окупації ресурси та неможливо їх здобувати через бойові дії?
Це в першу чергу Куп'янський район, Ізюмський район, там є родовища різні. Щодо таких корисних копалин, які використовуються в будівництві, в цементній галузі, безумовно, вони страждають першими. Ну там є і родовище вуглеводнів невеликі, більше у нас тут в центральній і східній частині області, південній частині області. Таким чином це безумовно впливає. Як воно впливатиме далі — це залежить від наших Збройних сил і від допомоги партнерів.
Рідкісноземи — це така екзотика для Харківщини? Свинець, цинк, можливо, літій, це в невеличких обсягах у нас є?
У нас свинцево-цинкове родовище за світовими розмірами, я просто ним займався, воно є таким середнім. А там в складі цих руд є багато домішок. Там є і самородне золото, і самородне срібло, і ціла гамма велика рідкісних лугів, рідкісноземельних, які можна теж, але тільки попутно, вилучати. Рідкісноземельних родовищ, як таких, немає в Харківській області.
Чи є у нас метали, які використовуються для виготовлення електронної техніки?
Вони видобуваються в Китаї дуже багато, в Бразилії, в США добувають літій, у них ціле місто Солт-Лейк-сіті, місто на соляному озері, де видобувають літій. Дуже цікавий метод, який я пропагую, — метод використання підземних вод з високими концентраціями, в тому числі лугів, таких, як літій, рубідій, цезій, як гідромінеральні сировини. На сьогодні у нас не просувається цей проєкт.
Чого та скільки є на Харківщині?
Приблизно природного газу понад 40 родовищ і видобувальні запаси 320 мільярдів кубічних метрів. Це 30% від всіх запасів України. Тобто Харківщина найбагатша на газ. Щодо нафти, то ми трохи відстаємо. Полтавщина займає перше місце. У нас 11 родовищ з балансовими запасами п'ять з половиною мільйонів тонн. Є також 33 родовища газоконденсату. Добувні запаси складають приблизно 13-15% загальноукраїнських запасів. Це дуже багато. Газ є і в Полтавщині, і в Сумщині, і в Чернігівщині, і в Прикарпатті, і на Івано-Франківщині, на Львівщині, є на Волині, є навіть у Чернівецькій області.
Чи багато на Харківщині піску, вапняку, глини?
Досить багато. Це основа мінеральної сировини на Харківщині після вуглеводнів. У нас багато фосфоритів, це дуже цінне мінеральне добриво, і воно є в Лозівському районі, його ресурси складають 67 мільйонів тонн – це велике родовище. Там просто проведені пошукові роботи, оцінені запаси, але воно не працює. Також є цементна сировина.
"Людей налаштовують на те, що все, що видобуватиметься в Україні, буде шкодити їм"
Чи відіграє роль те, чи на державних землях, чи приватній території ресурси розташовані?
Це виклик. Мені доводилося стикатися з такими проблемами. Коли ми підходили вже до самого кінця, коли треба було закладати свердловини, виникали проблеми з місцевими органами, сільськими радами, селищними радами, з окремими громадами сільськими. Ну, а тут вже працюють різні чинники. Дуже часто це несвідомість людей. А дуже часто це такий собі, як мені здається, ворожий вплив. Бо людей налаштовують на те, що все, що видобуватиметься в Україні, воно все буде шкодити їм, їхнім колодязям, їхньому здоров'ю, їхнім городам, їхнім садам.
Це дійсно це може зашкодити?
Якщо мова йде про глибокі свердловини, нафтогазові, чотири-п'ять кілометрів, навіть три кілометри, то на тих глибинах води мають напір. Ті води підіймаються знизу вгору, вони не течуть вниз. І там води являють собою хлоридно-натрієві розсоли, і чим глибше, тим більша їх концентрація. Це круті розсоли. Вони ніякого відношення до водоносних горизонтів не мають, які вище тисячі метрів і вище до поверхні. Свердловини заглиблюються в водоносні горизонти, це технологічні правила, це проєкти. І в принципі не впливають ті роботи, які проводяться на великих глибинах, на колодязі, ставки та взагалі на те, що знаходяться в межах зони вільного водообміну, це 50, 100, 200 метрів.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
