Фото Харкова під час Другої світової та зараз, у 2025 році

Під час Другої світової війни Харків був одним з найбільш зруйнованих українських міст, що було згадано на Нюрнберзькому процесі. Значних руйнувань Харків зазнав і під час сучасної російсько-української війни.

Суспільне Харків підготувало порівняльні фото руйнувань міста у 1941-1943 роках та з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, а начальниця другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова розповіла, у чому відмінність та схожість дій нацистських та російських загарбників.

Гортайте слайдери, щоб побачити обидва фото

Будівля Купецького банку (по центру) взимку 1943 року буде суттєво зруйнована внаслідок наступу радянської армії, Харків, осінь 1941 року Німецький військовий фотограф Йоганнес Геле/Rare Historical Photos

Ця ж будівля і будинки біля неї були пошкоджені внаслідок російського удару 2 березня 2022 року, Харків, травень 2025 року Вікторія Якименко/Суспільне Харків

"Ми не можемо ототожнювати ситуацію, яка була в Харкові у 1941-1943 роках з 2022 і донині через те, що, на щастя, під час російсько-української війни Харків не був в окупації. Причина того, що ми бачимо на фотографіях періоду нацистської окупації майже незруйноване місто, — боїв за Харків майже не велося. Червона армія відступила й особливої оборони тут не було. Це зберегло забудову міста", — каже Тахтаулова.

Будівля Купецького банку (по центру) вже була без даху, Харків, 1942 рік Суспільне надбання

Майдан Конституції, Харків, травень 2025 року. Палац праці (праворуч) суттєво пошкоджений російським ударом 2 березня 2022 року Вікторія Якименко/Суспільне Харків

За її словами, найбільших руйнувань місто зазнало у 1943 році.

Харків, 1941-1942 роки Суспільне надбання

Майдан Конституції, Харків, травень 2025 року. Будівля міської ради, Успенський собор та будинок ліворуч пошкоджені ударами РФ у 2022 році Вікторія Якименко/Суспільне Харків

"У березні-лютому 1943 році відбулася перша спроба Червоної армії вигнати нацистів міста. Це вдалося на певний період часу, але під час нацистського контрнаступу — у березні 1943 році — місто також зазнало руйнувань: артилерійських, авіаударів", — говорить історикиня.

Проспект Героїв Харкова, травень 2025 року Вікторія Якименко/Суспільне Харків

Павлівський майдан у Харкові, 1942 рік Фото з архіву архітектора Лайоша Ґадороша, який служив зв'язковим між угорськими та німецькими військами/FORTEPAN

Павлівський майдан у Харкові, травень 2025 року Вікторія Якименко/Суспільне Харків

Перед будівлею стоїть радянська самохідна гармата, зроблена з трактора, листопад 1941 року Рейндл Ервін/Archiwa państwowe

Пошкоджений російським ударом будинок на майдані Павлівському, 1, Харків, травень 2025 року Вікторія Якименко/Суспільне Харків

Нині Росія застосовує тактику терору цивільного населення, стверджує Марія Тахтаулова.

Центр Харкова, жовтень-листопад 1941 року Німецький військовий фотограф Йоганнес Геле/Rare Historical Photos

Майдан Конституції, Харків, травень 2025 року Вікторія Якименко/Суспільне Харків

Початок вулиці Сумської. Будинки на передньому плані були зруйновані під час вигнання нацистів з Харкова у 1943 році, осінь 1942 року Суспільне надбання

Початок вулиці Сумської, травень 2025 року Вікторія Якименко/Суспільне Харків

"Теперішня тактика терору мирного населення застосовується Російською Федерацією дуже широко через те, що їм так і не вдалося захопити наше прекрасне місто. Створюються умови, за яких проживання у Харкові є не тільки небезпечним, а ще і економічно ускладненим: знищується бізнес, відбуваються прицільні удари по виробництву, ринках. Створюється ситуація, коли Харків намагаються перетворити на районний центр без економічного, політичного, суспільного впливу загалом", — каже науковиця.