Українську писанку можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Українську писанку можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Українську писанку можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО
. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У 2024 році українську писанку можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. У 2023 році великоднє яйце пройшло технічний відбір до номінації. Суспільне поспілкувалося з ініціаторами подання та з писанкаркою із прикарпатського села Космач, де зберігають цю традицію.

У 2018 році Міністерство культури України за поданням Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського внесло гуцульську писанку до переліку нематеріальної спадщини України. Після цього Мінкульт подав українське великоднє яйце на розгляд ЮНЕСКО. Зі слів генеральної директорки музею Ярослави Ткачук, заклад надав Міністерству підстави, що писанка варта того, аби увійти до списку нематеріальної культурної спадщини.

Писанку – у перелік спадщини ЮНЕСКО
Писанки у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Писанкарство — це традиційна культура, яка впродовж не менше 50 років не переривалася. Друга підстава — це те, що ми мали зібрати відомості не тільки про саму історію цього виду мистецтва, але й знайти майстрів, які успадкували цю традицію і сьогодні є її носіями", — розповідає Ярослава Ткачук.

Українську писанку можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО
Карта України з писанок з різних регіонів. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Найбільше писанкарів — у Космачі

Найбільше майстрів писанкарства — у гірському селі Космач. Там традицію передають з покоління у покоління.

Найбільше майстрів писанкарства — у гірському селі Космач
Космацькі писанки. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Цим ремеслом займається сім'я Ганни Линдюк. Сама ж жінка почала розписувати великодні яйця ще у дитинстві.

"Коли я була у третьому класі, мама каже: "Ти файно малюєш, тож підеш писати писанки". Послала мене до такої старенької жінки, як я тепер. Вона мені показала, навела по одній основні лінії, щоб я попри ту лінію писала свою, щоб так навчилася розтинати їх", — розповідає Ганна Линдюк.

У Космачі на Івано-Франківщині писанкарством займається майстриня Ганна Линдюк
Писанкарка з Космача Ганна Линдюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Традиція, яка вижила попри заборони й знущання

Майстриня пригадує: радянська влада хотіла знищити українські традиції, зокрема й писанкарство. Попри це жителі села продовжували розписувати яйця.

"Дівчиною ще була, до школи ходила, принесла писанки в коробці на ринок. Скільки я їх там принесла? А в жінок були великі кошелі з писанками. То просто били їх жінкам. Тікали. Знущалися просто з гуцулів, бо хотіли знищити. Я забігла у якусь вуличку та й продала свої писанки — у мене не було багато", — говорить Ганна Линдюк.

Майстриня з Космача Ганна Линдюк займається розписом писанок з дитинства
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Своє вміння жінка передала не одному поколінню. Писанкарством займаються її дочки та внучки. Окрім того, майстриня проводить майстер-класи.

"Найбільше в Україні й, напевно, у світі, у нашому селі пишуть писанки. Традиція передається з покоління у покоління — від діда-прадіда. Бабусі писали. Мужчини рідко писали писанки, більше — жінки", — розповідає дочка писанкарки Ольга.

Писанку – у список спадщини ЮНЕСКО
Майстриня Ганна Линдюк, її донька Ольга та онука розписують писанки. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Жовтогарячий — колір космацької писанки

Ганна Линдюк каже: традиційна космацька писанка розписана яскравими жовтогарячими кольорами. Це символізує їхнє з усіх боків освітлене сонцем село.

Традиційна писанка з прикарпатського села Космач розписана яскравими жовтогарячими кольорами
Традиційна космацька писанка. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Початки жовтогарячої писанки вийшли суто з Космача. Унікальне село наше таке жовтогаряче — як наш одяг, вишиванка і писанки. Келія сонця — ця назва так відобразилася у наших кольорах. Прокурава, Брустури, Шепіт і з іншого боку Березів — там зовсім інакші кольори. Ніде немає такого жовтогарячого, як у нашому селі", — пояснює майстриня.

Жовтогарячі писанки, які розписують у селі Космач на Івано-Франківщині
Традиційні космацькі писанки. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

З її слів, за орнаментами на писанках можна легко розпізнати їхніх авторів, а подекуди — визначити, звідки він. Бо кожен візерунок — це наче почерк людини.

"Переважно жінки пишуть писанки суто узорами. А я хочу на кожній писанці якусь пташку (символ волі), коника (символ сили), рибку, яка символізує те, що Ісус Христос рибини ділив і вони множилися. І я це хочу обов'язково поєднати, коли пишу писанку", — розповідає Ганна Линдюк.

Українську писанку можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО
Писанка із зображенням лелеки та немовляти. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Маємо зберегти це як доказ того, що наше мистецтво не пропаде"

Майстриня каже: важливо, щоб писанкарство не занепало і про нього знали у всьому світі.

Українську писанку можуть внести до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО
Космацькі писанки. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Зараз у час війни ми повинні берегти це наше мистецтво, бо м***аль хотів знищити його споконвіку, відколи воно є. Петро I, Катерина II — це ще Шевченко писав, що м***аль для того і є, щоб знищити Україну. Я вже старша, але мої внуки та правнуки мають це зберегти як доказ того, що в нас було мистецтво і воно не пропаде", — говорить Ганна Линдюк.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок